Вікіджерела:Поезія сьогодні/29 грудня
Багряний листопад. (Київ, 1941)
ВИШНЯ
Вишня розквітла весною в саду,
тут її вітер спіткав молоду,
пестить, шепоче гарячі слова,
білу одежу із неї зрива.
„Люба! Ти будеш зо мною щаслива!“
Вишня ж байдужа, схилилась до сливи,
щось їй говорить — і рада й смутна.
Що їй, як плодом вона вагітна!
1940 р.