II. Коломийка

Галичино дорогая, назбутній краю!
По вигнанню, по мандрівках до тебе вертаю.
Ой поїхали ж ми звідси панськими рабами,

А повернули вільними, над життям панами;
Ой були ж у нас на шапках леви і тризуби, —
А тепер зірки червоні, п'ятикутні, любі;
Ой були ж бо у нас шмати та жовто-блакитні;
Нині ж прапори червоні, огневі, всесвітні.
Ой та й довго ж ми блукали, правдоньки шукали,
Довго ж пани-адвокати нами торгували;
А тепер вже ми не темні — добрий досвід маєм,
Нашу бідну Галичину зробим ясним раєм.