Дві тисячі літ були б ви богом,
У храмі стояв би ваш мідний геній.
За тисячу з вас зробили б святого,
Тепер ви просто — товариш Ленін.

Тепер, товаришу, любий, далекий, коханий,
Із вас шамани нічого не зроблять, нічого,
Хіба на папері пером поганим
В титана якогось пошиє поетик убогий.

Утніть, поети, похвальних пеонів,
Величезні розвідки жарте, вчені,
Ні, вам не вдасться зробити ікони
З нашого, людського імени: Ленін.

Сутулий, потомлений станули перед очима
І дивитесь з нами на наші поля зелені,
Схилилася тихо земля горбата, родима
І каже з нами: вмер товариш Ленін.

1924