Вікіджерела:Поезія сьогодні/17 лютого

Рейс. (Київ, 1930)

ДОКИ

В напрузі
плеч
і рук
хриплять іржою доки,
нервуючи
дроти,
манометри
і токи, —
в хаосі
ромбів,
хорд,
еліпсисів
і сфер
намацавши людей
мільйоном атмосфер.
Залізо.
Чавуни.
Крантів спазмичний лемент.
Іржаві ланцюги.
Котли.
Цистерни.
Цемент. —

Сам чорний сатана,
забруднений, як шкет, —
оглухлий
спадом — в рейд
плює
за парапет.