Візниче, ти так не жени!

Візниче, ти так не жени!
пер.: Юрій Отрошенко
Візниче, ти так не жени!

(«Візник, не жени так коней»)

(музика Я. Фельдмана, вірш Н. Ріттера)

Як сумно навколо! - Журба,
Скорбота і туга - мій шлях.
Майнула життєва доба,
Пішло все - на попіл і прах!
Приспів: Візниче, ти так не женй!
Нема куди далі спішить,
Нема кого більше любить,
Візнйче, ти так не женй!
Скінчйвсь - мій останній роман,
Забути б - всі зради й любов!
Та, пам’ять, - мій владний тиран,
Минуле - підбурює знов!
Приспів
Все суще - облуда, обман!
Прощайте, надії, пісні!
А болі - роз’ятрених ран -
Довіку - пребудуть в мені!
Приспів: Візнйк, не женй так коней!
Нема куди далі спішить,
Нема кого більше любить,
Візнйк, не женй так коней!