відтулина

*Відту́лина, ни, ж. Отверстие. Сл. Тутк.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28