відворот

відворот

Відворі́(о́)т, ро́ту, м. 1) Отступление. 2) Отвращение. 3) Отчисление, вычет в уплату долга, вычет из платы рабочего за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у. *4) Оборот, обратная сторона. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28