Всесвітна історія/II/Франция і Анґлїя з кінцем середних віків
| ◀ Упадок Царгороду | Всесвітна історія. Том II Франция і Анґлїя з кінцем середних віків |
Русь і східна Европа при кінци середних віків ▶ |
|
Початок війни француско-анґлїйскої. В р. 1328. вимерла родина Капетінґів, а на француский престіл вступає побічна лїня Капетінґів, Валєзиї (Valois). Тогдїшний Анґлїйский король Едвард III. котрого мати була францускою княгинею, а він сам був внуком Филипа Красного, француского короля, узнав Филипа VI. Валєзого королем Франциї і зложив єму з Ґієнни голд. Коли-ж Фмлип VI. почав мішати ся в борбу Анґлії зі Шкоциєю і наїхав Ґієну, Едвард III. виступив з претенсиями до францускої корони, чим дав початок до довгої понад сто лїт треваючої війни поміж Франциєю а Анґлїєю. (1337.—1353.) Столїтна війна вела ся у Франциї і знищила сили і добробит француского народа. В війнї віднесли Анґлїйцї побіду на мори під Слюї 1340. а маючи перевагу на мори, могли Анґлїйцї перекидати свої армії на француский континент. І на суші не поводило ся Французам. Анґлійске піше війско відносило одну побіду за другою над француским лицарством. Одною з найбільших побід була битва під Кросі 1346.
Орлєаньска дївиця. Найтязші часи настали для Франциї за панованя Кароля VII. колито Анґлїйцї заняли майже цїлу Францию, лише середуча Франция з Орлєаном остала ся при Кароли VII. З тяжкої недолї вибавила Францию дївчина Іванна Дарк, прозвана пізнїйше Орлєаньскою дївицею. Іванна була дитиною бідних селян зі села Домремі. Після переказу мала она в 13. роцї житя почути голос Архангела Михаїла, котрий казав єї іти ратувати вітчину. Три роки взивав єї надземний голос, але Іванна не згадувала про се нїкому. Доперва як побачила пожогу свого села, запаленого Анґлїйцями, покинула своє село і удала ся до королївского табору. Кароль VII. приняв єї з початку зі сьміхом і кпинами, але в кінци дав ся намовити і поставив Іванну на чолї невеликого вїддїлу війска, з яким удало ся Іваннї оборонити місто Орлєан. Відтак провела Іванна Кароля VII. котрий не був єще коронованим, посеред ворожих анґлїйских війск до коронацийного міста Ремс, де Кароль VII. коронував ся францускою короною. Невдовзї потім впала Іванна в руки Анґлійців і союзних з ними Бурґундцїв, котрі оголосили єї чарівницею і засудили на смерть. Єї спалено 30. мая 1431.
Помимо смерти Іванни не щастило ся Анґлійцям. Бурґундскі князї перейшли на сторону француских королїв, Париж отворив Каролеви VII. свої брами, а Анґлїйцїв виперто цїлковито з Франциї; їм полишило ся лише місто Калє. Війна скінчила ся 1453. без жадного мира. Кароль VII. старав ся загоїти нанесені війною рани, попирав лад, промисл і торговлю. Для оборони краю завів Кароль VII. стале війско і був основателем великої абсолютної францускої монархії.
Війна Білої і Червоної Рожі. Незадовго по війнї з Франциєю прийшло в Анґлії до завзятої борби поміж двома королївскими родами о анґлїйский престіл. Тому що князї з родини Йорк носили яко відзнаку білу рожу, а князї з роду Лянкастер червону рожу, названо сю війну, війною білої і червоної рожі. Вела ся она 30 лїт з великим завзятєм, а скінчила ся цїлковитим вимордованєм обидвох родин. З роду Лянкастрів полишив ся лише їх далекий крівний Генрик Тудор, котрий оженив ся з Анною Йорк і в сей спосіб получив обидві родини.