Вранці я встаю й питаю... Пантелеймон Куліш |
|
Вранці я встаю й питаю... Пантелеймон Куліш
Вранці я встаю й питаю:
Чи вона сьогодні буде?
Вечір знов занепадаю:
І сьогодні не прибуде!
Усю ніченьку німую
Я лежу без сну, сумую,
Ввезденіченьки мов сниться
Сон про любу, дорогую.