Воля (часопис)/1921/2/1/«Коли дроти зацвітуть!…»

Віктор Піснячевський.

„Коли дроти зацвітуть!…“

З надзвичайною приємніст'ю і надсолодою читав я справоздання про останнє засідання в Анґлійській Палаті Послів з приводу торгового договору між Анґлією і Росією. Палата щиро сміялась з приводу докладу Льойд Джорджа. Ще більше сміялась над інтерпеляціями. Навіть сухий і холодний льорд Р. Сесіль не втримався від запитання: яке ж власне відношення має новий торговий договор до торговлі?

Анґлійський уряд, як визнає це одноголосно вся російська преса, поставив собі ясну мету не допустити до відродження Росії: І вибрав союзником в цій справі большевиків. Як колись Ленін і Троцький вірою і правдою виконували завдання німецького ґен. штабу, так тепер вони працюють на анґлійських політиків, працюють не за страх, а за совість. Але торговий договор Анґлії з Совітською Росією направлений не тілько проти старої або майбутньої здорової Росії. Він бє і по самих большевиках. Продовжуючи на деякий час їх руйнуючу працю і їх аґонію, він в той же час має на меті убити останні ілюзії, останню віру анґлійського робітництва і анґлійських промислових кол в можливість якої небудь торговлі з Совітською Росією, в можливости отримати хоч невеличку кількість сирівців від большевиків.

Влада може істнувати навіть в Росії тілько тоді, коли вона щось може дати народові. Трюїзмом стала істина, що большевики нездатні до економічної творчости, що вони жиють старими запасами. Від цих істин не відхрещується і большевицька статистика. Большевики отримали міліярдний запас золота. Зараз з нього залишилось тілько півтора ста міліонів. Папірові гроші варті менше, ніж їх друк і папір. Ще в 1908. році чугуна в запасі було в Росії 33.2 міл. пудів. Зараз по офіціяльним даним продукція чугуна на півдні в 1920 р. була 0,05 в порівнанню з мирними часами, а „запаси до 1. січня 1921 р. рівні було нулю“ (Нар. хоз. XI. 1920 р. заява Рикова).

Текстільна промисловість мала запасів від старих часів півтора міліярди аршин, що дало змогу щомісячно викидати на ринок біля 60 міл. аршин і цим задовольняти мінімальні потреби населення. Зараз ці запаси вичерпані. А в текстільній промисловости працює тілько 6% веретен. Вичерпані запаси і відповідних сирівців. До большевиків перейшло і сила скота. Зараз запаси його по деяких ґуберніях понизились до 21%, напр., коров. З фабрик і заводів розбіглись робітники з голоду і холоду.

Щоб триматись далі у влади, большевики, як колись Атіла, мусять завойовувати нові терріторії з невичерпаними ще запасами. Бо для торговлі у них немає ні золота, ні транспорта, ні сирівців. В цьому полягає головна причина їх імперіялізма.

І це дуже добре розуміє коли не анґлійське громадянство, то анґлійська пануюча політика і планомірно провадить свої заміри в життя. Зараз большевики, разом з закупками бойових запасів за кордоном, разом з закупками зброї і військового одягу, почали енерґійну підготовчу аґітацію до нової весняної компанії в Польщі.

Перед нами інформації з Росії, що ні на одну хвильку не дозволяють сумніватись в аґресівних замірах московських комісародержців.

„Коли дроти зацвітуть“, коли старі німецько-російські проволочні загорожі, що межують по рижському договору Польщу з Росією, покриються свіжою весняною зеленю, загориться знов крівавий бій.

Тому безрадісною тугою повіяло на мене від довжелезних відчитів про останні засідання Ради Республіки у Тарнові. Крім старого переливання з пустого в порожнє, крім старих мітінгових балачок нічого не знайшов я в тих відчитах. В той час, коли Франція під натиском Анґлії ліквідує остаточно остатні спроби Вранґелівців до відбудови Росії; в той час, коли з'являлась змога взяти з рук Вранґеля майже 20.000 українського війська і, перевівши на нейтральну терріторію, творити з нього нові боєві кадри, Рада Республіки… посилає до Царьгорода з привітанням новому патріярху, що б не забув про обіцяну Україні його попередником автокефалію. На засіданнях ідуть безконечні розмови про гріхи влади, проводиться боротьба за портфелі, боротьба за порожні місця. На Волині і південній Бесарабії не тілько нічого не зроблено для підготовки весняної кампанії, для інформації повстанців пресою, летючками… Навіть бажання немає робити. Всі надії на чудотворця Миколая!

Змагання здобути матеріяльні ресурси ведуться не в державних масштабах, а зійшли на крохобірство. Закордоном роз'їзжають якісь одеські мішуриси з старого, здається, „Союза земствъ и городовъ“ — з секретними уповноваженнями від мін. зак. справ і стараються старими жидівськими засобам вимантити у чужеземців „на бѣдность“.

Не краще справа стоїть і у Віденській Всеукраїнській Національній Раді. Майже півроку йдуть балачки про інформацію Антанти, про посилку делеґації на захід. „А возъ и нынѣ тамъ.“ І та і друга Ради забувають, що часи відозв і універсалів, написаних штильом старих брошур „про сухоти на рогату худобу“, часи безконечних балачок, давно вже пройшли. Праця, навіть дрібненька, маленька праця ціниться зараз в тисячу раз більше відозв і універсалів, промов та проспектів.

Наступає самий критичний час і для нашого інтернованого війська, і для українського селянина. „Коли дроти зацвітуть“, коли в небесах заспіває жайворонок, ніякими силами неба і землі не можна буде вдержати змученого, виснаженого зимнім сидінням за союзницькими ґратами нашого хлібороба-козака. Ніякими універсалами ніхто не зможе вгамувати прокинувшуся з весною бадьорість і енерґію українського селянина. Коли він зимою сістематично руйнував і нищив большевицькі загони, то весною боротьба прийме стіхійний характер і стіхійні розміри.

Недавно довелось мені довго розмовляти з одним із видатнійших і найповажнійших українських діячів, що зробив велику подорож по Европі і завитав на короткий час до Відня.

— В міжнародній сітуації наша справа ніколи не стояла так гарно, як зараз! Але, на жаль, наша інтеліґенція, ми самі на стілько роспорошені і дезорґанізовані, що можемо легко втратити підходящий момент! І тоді прийдеться знов довгі роки, може якийсь десяток літ, чекати такого слушного момента!

Золоті слова. Кожний, хто хоч трохи знає закордонну сітуацію, не може з ними не погодитися.

Час не жде, панове Радяне! Скоро „дроти зацвітуть!..“

Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Австрії.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Австрії закінчився до 1 січня 2004 року, оскільки авторське право в Австрії закінчується 70 років після смерті автора.
  • Автор помер у 1933 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.