Марійка Підгірянка.

Туга.

Туга має знаки дивні.
Туга має дивні чари:
В словах — звуки переливні,
А на чолі — срібні хмари.
А у очах — звіздні рої,
Що у сльозах постихали —
Такі були пісні мої,
Що у тугу закохались.

 Туга дивні квіти родить —
 Самі білі, самі білі,
 Межи ними смуток ходить
 Кладе руки на лелії.

 А від рук тих листки цвіта
 У тремтінню ізвилися —
 Такі були мої літа,
 Що тугою сповилися.

Іде туга, веде другу,
А за нею жалі-жалі
На місячну світла смугу
На заклятих озер фалі.
Десь від гаю, десь від лугу
Лине спомин, струни строїть —
Іде туга, веде другу,
А за нею — літа мої…


Суспільне надбання

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах.


  • Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1930 року.
  • Цей твір захищений авторським правом в Україні до 1 січня 2034 року згідно з законом України про авторські й суміжні права.
  • Автор помер у 1963 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 60 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.