Воля (часопис)/1919/4/2/Лист зі Скандинавії
| ◀ Внутрішня і зовнішня сила розвою | Воля (часопис) під ред. Віктор Піснячевський Лист зі Скандинавії |
З Мистецтва ▶ |
|
Сучасне становище північної Росії і діяльність так зв. архангельського правительства овіяна, якимсь туманом і проходить непомітно для ширшого політичного світа. Ті відомості, які подає анґлійська преса спеціально про роль анґлійських військ, стільки неправдиві, що не можуть бути показником політичних аспірацій російських політичних кол. А тим часом по відомостям, які вдалось мені зібрати від строго довірених осіб, на стільки цікаві, що я позволю познайомити з ними шановних читачів „Волі“.
Англія від якогось часу почала вивод своїх регулярних військ з мурманського фронту, а на їх місце присилає добровольців, які однак не мають жадної боєвої здатности. І тому в урядових колах і тих, які його підтримують, почувається недовіри до анґлійгької політики, навіть протйанґлійські тенденції. Виною цьому є англійська політика, яка цілковито не орієнтується в сітуації. Чого добиваються Англійці, невідомо. Досить сказати, що вони вивозять свої війська, а рівночасно недавно тому призначили нового головнокомандуючуго замість ґен. Аронсайда. Здається однак, що уступаючи громадянській думці, Анґлія всеж таки під тим чи иншим видом задержить велику частину своїх добровольців, щоби передати їх російському командуванню.
Анґлійські офіцери в Арханґельську майже поголовно займаються торговельними операціями і спекуляцією, а анґлійське командування дивиться на це крізь пальці. Через це настрій серед населення до Англійців стає чим раз більш ворожий, і орієнтація його звертається в другий бік — до Німеччини.
Офіцери, які прибувають з німецького полону і направляються на фронт, в великій більшости являються горячими прихильниками союза з Німеччиною, і їх тенденції тішаться великим успіхом. В цей спосіб германофільські тенденції ростуть все більше, хоч офіціяльно правительство їх не підтримує. Та прихильна Росії діяльність теперішньої Німеччини розбуджує до себе довіря, і аґітація в цьому напрямі серед населення має успіх.
Відношення арханґельського уряду до Чайковського, який находиться в Парижі, вповні вороже. Чайковський зробив у Франції ряд закупок для Арханґельська. Між иншими купив богато коняку і перфум, і на це йому видано було велику суму чужої валюти. Та на ввоз товарів Анґлійці не дозволили, і що більше, казали платитиза товари, які привозять в Арханґельськ, чужою валютою, хоча до цього Чайковський видав цілком самовільно дозвіл на вивіз у Францію великої скількости футер без обовязку здачі валюти в державну скарбницю. Перед кількома тижнями він закупив у Франції для Арханґельська велику партію цукру і зажадав знову валюти. На це йому відповіли, що північна Росія забезпечена цукром на рік, і валюти не дали.
Це все довело до розриву уряду з Чайковським. Уряд, який є тільки номінальним, бо вся влада спочиває в руках Чен. Міллєра, подав Колчакові свою димісію.
Що до російських частин, то вони переживають розкладовий період. Дуже частими є убійства анґлійських офіцерів. В гак зв. „Даєрівському баталіоні“ вибух формальний бунт. Баталіон цей був сформований Анґлійцями з червоноармейців полонених, яких тримали в тюрмі. Вони подали анґлійському главнокомандуючому Аронсайдові жалобу, що сидять через непоразуміння, і він казав їх увільнити, утворити окрему частину і вислати на фронт. Замість на фронт — червоноармейці подались в місто і почали грабувати, користуючись тим, що їх, як частину анґлійської армії, не вільно було зачіпати. Вслід за тим почались убійства анґлійських офіцерів, які до сьогодня не переводяться.
Настрій серед робітників в Арханґельську революційний а навіть має сильну большевицьку закраску. Російський уряд бореться з цим репресійними мірами, але це не помагає. Що торкається решти населення, то воно не має ніякого почуття громадських обовязків. Налогів не платить ніхто. Положення на фронті майже ніяке. Большевики свого часу були заняли через халатність Анґлійців Олонець, і тепер на фронті затишша.
В послідній момент, як довідуюся, Колчак приняв димісію арханґельського уряду. На його місце буде призначено окремого ґенерал-ґубернатора.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |