Вказівка Генерального прокурора СРСР та Голови Комітету державної безпеки СРСР від 1 лютого 1989 р. №4с/13/8с

Вказівка Генерального прокурора СРСР та Голови Комітету державної безпеки СРСР від 1 лютого 1989 р. №4с/13/8с
А. Сухарев, В. Крючков
Москва: 1989

Таємно

ПРОКУРАТУРА
СОЮЗУ РСР

КОМІТЕТ
ДЕРЖАВНОЇ
БЕЗПЕКИ СРСР


 Екз.№ 000427


ВКАЗІВКА
ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА СРСР
ТА ПРЕДСТАВНИКА КОМІТЕТУ ДЕРЖАВНОЇ
БЕЗПЕКИ СРСР
від 4 лютого 1989 р. № 4с/13/8c


Про порядок виконання постанови ЦК КПРС від 5 січня 1989 р. та Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи щодо відновлення справедливості щодо жертв репресій, що мали місце в період 30—40-х та початку 50-х років»


Москва


Таємно


Екз. №


Прокурорам союзних, автономних республік, країв та областей, прокурорам міст Москви та Ленінграду
Головному військовому прокурору
Військовим прокурорам військових округів та флотів
Головам КДБ союзних та автономних республік
Начальникам управлінь КДБ країв та областей
Начальникам управлінь особливих відділів КДБ СРСР, начальникам особливих відділів КДБ СРСР за округами та флотами

ВКАЗІВКА
Генерального прокурора СРСР та
Голови Комітету державної безпеки СРСР

4 лютого 1989 р.

№ 4с/13/8с

Про порядок виконання постанови ЦК КПРС від 5 січня 1989 р. та
Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р.
«Про додаткові заходи щодо відновлення справедливості щодо жертв
репресій, що мали місце в період 30—40-х та початку 50-х років»
На виконання постанови ЦК КПРС від 5 січня 1989 р. та Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 «Про додаткові заходи щодо відновлення справедливості щодо жертв репресій, що мали місце в період 30—40-х і початку 50-х років», які передбачають реабілітацію громадян, репресованих за рішенням несудових органів,

ПРОПОНУЄТЬСЯ:

1. Роботу з відбору кримінальних справ на осіб, реабілітованих Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р., оформлення відповідних документів покласти на підрозділи прокуратури, які здійснюють нагляд за слідством в органах держбезпеки, слідчих і найбільш кваліфікованих співробітників десятих і інших підрозділів органів КДБ.

Відбору підлягають всі кримінальні справи з не скасованими до моменту видання Указу Президії Верховної Ради СРСР рішеннями, винесеними в період 30-40-х і початку 50-х років «трійками» НКВС-УНКВС, колегіями ОГПУ, «особливими нарадами» НКВС-МДБ-МВД СРСР та іншими несудовими органами, за винятком кримінальних справ на зрадників Батьківщини і карателів періоду Великої Вітчизняної війни, нацистських злочинців, учасників націоналістичних бандформувань та їх пособників, працівників, які займались фальсифікацією кримінальних справ, а також на осіб, які вчинили умисні вбивства та інші кримінальні злочини, крім віднесених законодавством того періоду до контрреволюційних.

Суперечливі питання, які виникають при відборі кримінальних справ і прийняття за ними рішень, розглядаються Генеральним прокурором СРСР, прокурорами союзних і автономних республік, країв, областей, міст Москви та Ленінграда.

2. Стосовно будь-якої людини, що проходить по відібраній кримінальній справі, співробітниками КДБ-УКДБ спільно з працівниками прокуратури складається висновок (зразок додається), в якому зазначаються установчі дані реабілітованого, відомості про партійність, дата арешту звинувачуємо, коли і яким несудових органом було винесено рішення по справі, а також підстави реабілітації.

Висновки затверджуються прокурорами союзних і автономних республік, країв, областей, міст Москви і Ленінграда, Головним військовим прокурором, військовими прокурорами військових округів і флотів та їх заступниками, начальником відділу з нагляду за слідством в органах держбезпеки Прокуратури Союзу РСР та його заступниками.

Висновки долучаються до кримінальних справ.

3. Органам держбезпеки за кожною особою, реабілітованою на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 року, направляти в інформаційні центри МВС-УВС письмові повідомлення про реабілітацію із зазначенням номера, присвоєного припиненій архівній кримінальній справі.

4. КДБ-УКДБ вживати заходів до встановлення місця проживання реабілітованих осіб або їх родичів за наявними в кримінальних справах відомостями, а також направляти повідомлення в органи рагсу про дату смерті.

Видача громадянам довідок щодо реабілітації проводиться органами прокуратури.

Копії повідомлень до органів рагсу про дату смерті та довідок про реабілітацію долучаються до матеріалів кримінальних справ.

Майнові та інші претензії розглядати відповідно до чинного законодавства.

5. Керівникам органів прокуратури та держбезпеки забезпечити своєчасне подання до ЦК компартій союзних республік, крайові і обласні комітети КПРС відомостей щодо проходження кримінальних справ осіб для розгляду питання щодо відновлення їх у партії.

6. Кримінальні справи на осіб, які не підпадають під дію ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР, розглядати в порядку, встановленому вказівкою Генерального прокурора Союзу РСР і Голови Комітету державної безпеки СРСР від 30 липня 1988 р. № 42с/13/40с.

Вжити додаткових заходів до прискорення розгляду в установленому законом порядку кримінальних справ на засуджених в роки репресій судовими органами.

7. Відомості про кількість осіб, реабілітованих на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР, включати до статистичної звітності про результати перегляду кримінальних справ.

8. Роботу, пов'язану з виконанням Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 року, завершити в максимально короткі терміни та взяти її під особистий контроль.

Генеральний прокурор СРСР
Голова Комітету державної безпеки СРСР