Виїхав Гонта та із Умані
| Виїхав Гонта та із Умані |
|
Виїхав Гонта та із Умані,
Горілашу напився,
Ой сів на коня на вороного
Да й тяжко зажурився.
Палає Умань, гей, горить Вербівка,
Вітер дим розганяє,
Ой наш отаман, отаман Гонта,
На хлопців своїх гукає.
Як крикне Гонта, гей, до Залізняка:
"А нумо, брате Максиме,
Бери свячений та й кропи ляхів,
Хай вражая шляхта гине!"
А від Умані, гей, до Летичева
Недалекії милі,
Там лежать ляшки, там лежать панки,
Як порізані свині.