Виріб вин

by Людвік Шпісс

Виріб вин Людвік Шпісс пер.: Григорій Гануляк Львів: Накладом автора, 1927

ІНЖ. РІЛЬН. Л. СПІСС.

---

---

 

ВИРІБ ВИН

ДОМАШНИМ СПОСОБОМ.

 

(КОРОТКІ ПРИПИСИ).

 

ЗА ДОЗВОЛОМ АВТОРА

 

переклав: Гр. ГАНУЛЯК.

 

 

(ВСІ ПРАВА ЗАСТЕРЕЖЕНІ)

 

Накладом Автора.

 

---

ЛЬВІВ, 1927.

З друкарні Ставропіґійського інститута.

 

---

 

---

 

Звертається увагу, що по думці закона о податку від вина, — вільною від податку є лише продукція 50 літрів вина, приладженого для власного ужитку, а не на продажу.

Хто продукує більше ніж 50 л. вина — платить від кількости понад 50 л. — 26 сотиків від 1 літра.

(Дн. З. № 75 з дня 29/VII 1925).

 

---

 

---

 

Інж. рільн. Л. Спісс

Виріб вин домашним способом.

(За дозволом автора переклав Гр. Гануляк.)

 

Вступні замітки.

3і всіх краєвих овочів, так свіжих, як сушених, можна виробляти дома вина, які своєю якістю і смаком не уступають винам, продукованим з винограду. Доказом цього є факт, що на міжнародній виставці вин овочевих і виноградових в Парижі — першу нагороду одержало вино порічкове (то зн. овочеве). Продуценти виноградових вин — вживають до поліпшення своїх виробів не чого иншого, як наших овочів, між иншим черниць (борівок) і вишень.

Невеликим коштом i малими заходами кождий з нас може собі дома виробляти вино, а прикмети такого вина є незвичайні.

1) Кождий знає, яких ужив матеріялів, є певний, що ужив здорових овочів і свіжих а не гнилих;

2) домашні вина не є сірновані, не вміщають в собі ґіпсу, ґліцерини, сахарини, — і є тому нешкідливі для орґанізму, чого не можна сказати про инші вина, підозрілого виробу.

3) домашні вина не мають штучних барвиків, олійків та ніяких инших шкідливих примішок.

При домашньому виробі вин — кошти виробу 1 літра вина виносять біля 40 сотиків, а вже найбільше 1 зл., а це залежно від цього, скільки зужиємо овочів, та скільки дамо алькоголю. Отже при малих коштах і незначному накладі праці — отримуємо трунок шляхотного смаку, а кромі того і поживний, бо кожде вино — має в собі богато вітамін, це є складників для здоровля необхідних.

Запах і кольор вина. Вино повстає внаслідок алькоголевої ферментації овочевого мощу, переведеної при помочи спеціяльних родів винних дріжджей, від чого в головній мірі залежить запах і кольор вина. Тому то треба уживати до ферментації чистих винних дріжджей н. пр. „Токай“, або „Саутернес“ — про що буде ще мова окремо.

Сила вина залежить від ґатунку уживаних дріжджей і від кількости цукру. (Лише доброго ґатунку винні дріжджі можуть витворювати більшу скількість алькоголю.) Позаяк в наших овочах є взагалі мало цукру, потрібного до витворення сильних, тим самим тревалих вин, тому треба завсіди до овочевого мощу додавати цукру (лише ґрисікового!), памятаючи, що 1 кґ цукру витворює 500 ґрамів алькоголю і 500 ґр ґазу. Вино слабе має 8% алькоголю, сильне найбільше 16%. Хто хоче знати, скільки алькоголю є в даному плині, уживає спеціяльного приладу до мірення алькоголю. Прилад цей називається: Vinalcometer.

Смак вина — залежить від кількости находячихся в ньому квасів: винового, цитринового, яблочного; кількість квасів не повинна перевищати 1% (найкраще 0·6%—0·8%). Дуже гарний смак дістає вино, коли до нього додати цитринового квасу. Оскільки мощ має мало гарбника, тоді добре є дати таніни для смаку (найбільше ½ ґр на 10 літрів).

Для зміцнення сили дріжджей треба додати до вина спеціяльної поживки (½ ґрама на 1 літр). До вин зі збіжжа і черниць дається поживку „секалюм“, а при инших винах: „фосфін“. На гарний смак впливає також бром, який реґулює ферментацію.

 

---

 

Виріб вина.

 

Загальні приписи. Наперід треба приладити дріжджі. Одну коробку расових винних дріжджей, марки „Vinum“, всипується до флящинки (⅛ або ¼ літра), яку треба раніш гарно обмити. Ці дріжджі у флящочці заливаємо літною водою (20° С.), перевареною, затикаємо куском чистої вати і до цього розчину додаємо на другий день кавову ложочку ґрисікового цукру, все те затикаємо ватою і ставимо в теплому місці (20—30° С.), н. пр. у кухні (але не на печі, ані не на сонци!) Зимою завиваємо флящинку флянелькою або ватою. По кількох днях дріжджі дозріють і можна ними залити приготований мощ. Зрілість дріжджей пізнається по цьому, що певна часть сталої маси, яка зразу осідає на дні фляшки, піднесеться догори, осад буде рухатися (мусувати), а одночасно з плину добуваються кульочки ґазу, особливо тоді, коли плином легко потрясемо.

Коли ми приладили дріжджі й вони собі дозрівають, — приймаємося за приладження мощу.

Овочі призначені на виріб вина треба чисто обмити (коли лушпайки є занадто ароматичні, треба лушпайку зняти); відтак краємо овочі на тонкі платочки або дусимо на мязґу (можна це робити на машинці до мяса), заливаємо кипячою водою, добре прикриваємо і коли ця брага остудиться, додаємо приготовані, як вище описано, дріжджі. Далі приготовлений для даного вина цукор (сироп) — ділимо на три части і одну третину того цукру даємо до цеї браги, як також даємо тепер спеціяльну поживку дріжджову. Яка скількість цукру і які поживки потрібні до даного вина — про це буде мова пізніше. Те все треба вимішати, посуду прикрити добре і переховати в теплому місці — 24 годин. Потім відділяємо овочеву мязґу від дійсного мощу, перефільтровуючи брагу до окремої посуди, якої велична має відповідати скількости браги.

До фільтровання мощу уживається чистого льняного або флянельового мішочка. Брагу вливаємо в мішок аж до верха і чистий плин стікає до приготованої посуди.

Памятати треба, що посуда, якої уживаємо при виробі вин — не може бути залізна, мідяна або цинкова, хиба що є емаліована! Опріч того при усякій роботі мусить бути зберігана безумовна чистота, бо инакше вино не вдасться.

Приготовлений дійсний мощ, відділений від мязґи, піддаємо тепер ферментації. Повна бочілка чи бутля затикається чопком з чистої вати, а коли почнеться ферментація, треба цей чоп замімити скляною руркою (лійкою), осадженою в корку, щоб скрізь цю рурку виходила піна, яку треба усувати. Коли ця бурхлива ферментація устає, усуваємо корок з лійкою, а даємо щільно притикаючий корок з ферментаційною руркою. Корок заливаємо парафіною, а до рурки вливаємо води, додаючи не богато ґліцерини або алькоголю. Хто не має ферментаційної рурки, може залити мощ в шийці парафіновим олієм або чистою оливою до висоти 1 центиметра. При цьому останньому способі треба час від часу доливати чистої води до посуди, щоб завше була заповнена під верх, бо коли повітря дістанеться до мощу, тоді замість вина, будемо мати оцет.

Потрібна до ферментації температура має виносити від 17—22° С. Наколи температура є вища, тоді вправді ферментація відбувається скорше, але мощ тратить свої ароматичні складники. По кількох тижнях, коли мощ перестав ферментувати, а бачимо це по тім, що вже мала скількість кульочок виходить з плину, який зверха починає вже прояснюватися (кляруватися), треба сферментований мощ стягнути ґумовою руркою до другої чистої бочілки осторожно, щоб не нарушити осаду на дні, а це необхідне тому, що осад дріжджевий розкладається і зіпсує вино. Щоби посуда була завше повна, можна доповнити мощ иншим вином, або водою, а як не маємо вина, а води не хочемо за богато давати, тоді треба вкинути в плин чистого креміня, або шклянних галок, щоб плин піднісся аж до верха. Опісля замикаємо посуду, як раніш, сливою, або ферментаційною руркою.

Стягнене вино треба держати в холодному місци, де воно на протязі кількох неділь зовсім виклярується. Наколиб це в часі 2—3 місяців не наступило, треба раз стягнути вино до другої посуди і знова лишаємо в спокою так довго, аж вино зовсім зчиститься. Бо лише цілком чисте вино можемо стягати до фляшок.

Щоби знати, коли вино можна вже до фляшок стягати, треба зробити таку пробу: беремо трохи цього вина і вливаємо до фляшки та лишаємо у фляшці, незакорковане, на кілька днів. Коли ця пробка вина у фляшці не зміниться по 4—5 днях, ані під зглядом барви, ані під зглядом чистоти (кляровности), тоді можемо це вино спускати у фляшки, бо воно вже дозріле. (Коли замітимо на поверхні пробки вина — кожух, то це не має ніякого значінння.) Коли вино по 6 місяцях ще не виклярувалося, тоді можемо приспішити те чищення в той спосіб, що додаємо до вина неперевареного худого молока (без сметани). На 20 літрів вина доливаємо ¹/₂₀ часть літра молока і мішаємо. Білко молока зітнеться у вині і воно стане ще більш каламутним, одначе по певному часі білко осідає на дні і вино прояснюється. Замість молока можна додати желятини (2 ґрами на 25 літрів). Желятину мочимо раніш на протязі цілої доби у зимній воді, опісля зливаємо сю воду і даємо ¼ літра свіжої води та заварюємо це аж желятина розплинеться. Опісля додаємо до тої желятини ½ літра вина, мішаємо і те все вливаємо в бочку з вином, докладно мішаючи. Коли виклярується — стягаємо до фляшок, осторожно, щоб не нарушувати осаду.

Як треба переховувати вино? Перш всего воно має бути стягнене до чистих фляшок, які щільно закорковуємо і переховуємо в сухому місци. (Фляшки мають лежати, а нє стояти.) Корок треба обляти ляком, або стеариною. Чим довше вино лежить, тим воно краще і вартніще.

Вода якої уживається при виробі вина, має бути переварена. Водою роспускаємо овочевий сок тому, що наші овочі мають звичайно за богато квасів.

Цукор, потрібний до виробу, мусить бути ґрисіковий, не фарбований ультрамариною. Треба памятати, що даний рід дріжджей може переферментувати лише певну кількість цукру, тому можемо додавати до вина лише стільки цукру, скільки потрібує відносний рід дріжджей.

Понище подається точно, скільки треба цукру на пять літрів мощу:

При дріжджах	„Цельтінгер“	—	50—60	декаґрам. цукру
„ „	„Асмансгавзен“	—	50—60	„ „
„ „	„Бернкастлєр“	—	50—70	„ „
„ „	„Рідесгаймер“	—	75—90	„ „
„ „	„Штайнберґ“	—	80—90	„ „
„ „	„Йоганнісберґер“	—	85—100	„ „
„ „	„Лібфрауенмільх“	—	90—100	„ „
„ „	„Віннінґен“	—	80—100	„ „

При дріжджах	„Бордо“	—	65—100	декаґрам. цукру
„ „	„Бурґунд“	—	75—110	„ „
„ „	„Лякріма Хрісті“	—	120—160	„ „
„ „	„Савтернес“	—	120—160	„ „
„ „	„Мадейра“	—	150—175	„ „
„ „	„Шери“	—	150—170	„ „
„ „	„Маляґа“	—	140—165	„ „
„ „	„Портвейн“	—	140—165	„ „
„ „	„Токай“	—	120—200	„ „

Перед ужиттям треба цукор переварити, зняти шумовиння, а опісля, коли остудиться, додавати до мощу партіями на 3 рази (за кождим разом ⅓ часть) що 24 години. По доданню цукру мощ треба вимішати. Кола кількість цукру є більша (із-за цього що маємо велику кількість плину), то треба припадаючу ⅓ часть давати не що 24 години, а що 2 або й 3 дні.

Треба не забувати, що 1 кільо розпущеного цукру займе 0·6 літра, отже 1 літр води з 1 кільом цукру дасть 1·6 літра плину.

Відквашування вина. Вино підчас ферментаці самочинно відквашується і тратить звичайно 30-40% первісної квасоти, (Це діеться при помочи певних бактерій, а потрібна до цього температура 15-17° С.)

Ми можемо одначе процес відквашування приспішити, додаючи 2 ґрами чистої крейди на 10 літрів вина, додаючи спеціяльної поживки, або сильно замішавши вино. Коли це не поможе, можна додати иншого вина, мало квасного або води з цукром і ще раз переферментувати. Наколи маємо вино — за мало квасне і не хочемо, щоб воно відквашувалось далі, тоді піддаєм його пастеризації.

Виріб вина завсігди вдається, коли уживатимем до ферментації дріжджей „Vinum“ та коли ферментація переведеться чисто і терпеливо.

Виріб шампана. Є три способи виробу шампана. Найпрактичніший для домашного ужитку спосіб такий:

1) До сильної фляшки (шампанівки) вливаємо 10 цм. коняку і 50—100 цм. сиропу (пропорція цукру до води 2:1), доповняємо фляшку готовим яким нибудь вином, полишаючи у шийці вільну просторонь на височину 10 цм.; відтак додаємо швидко мішанину з 8·4 ґр. цитринового квасу і 6·4 ґр. безводної соди, негайно закорковуємо дротом. Корок має бути здоровий, сильний і 1½ раза більший від середниці шийки, перед ужиттям має бути розмягчений в кипячій воді. Цитриновий квасок треба давати в грубших кусках, щоб поволіще розпускався. По закоркованню укладається фляшки в лежачому положенню — в пивници і за кілька днів мається вже шампан до ужитку.

2) Другий спосіб: До готового вина напускається штучно безводник вуглевого квасу.

3) Третій спосіб: До готових вин додаєм цукру і „мусуючих“ дріжджей „Vinum“. Цукор має бути ґрисіковий і не треба його варити; додається цукру 30 ґрам. на літр. Те вино піддається ферментації в слоях чи инших посудах, але має бути заткане ватою через кілька днів. Коли виклярується — стягається з осаду до фляшок, закорковується сильно і по кількох днях шампан готовий. Фляшки до шампана мають бути сильні, щоб могли витримати тиснення.

 

---

 

Подрібні приписи.

 

Низче подані окремі приписи на виріб вин з даного роду сирівця відносяться до 5 літрів мощу. Коли хто приготовляє менче або більше мощу, то відповідно зменшує або збільшує скількість матеріялу сирівця та инших додатків.

Вибір сирівця залежить від пори року. На протязі цілого року можна виробляти вино з жита, пшениці, кукурудзи, солодового екстракту, меду та сушених овочів. 3 сирих овочів робимо вино тоді, коли ті овочі появляються.

I так в місяцях: квітни, маю, червни, робимо вина з рабарбару, аґресту, порічок, борівок (черниць), березового соку.

В місяцях: липни, серпни, жовтни з тих самих овочів, що вище, а опріч того з черешень, вишень, сливок, помідорів, малин і т. п.

В місяцях: жовтни, падолисті, грудни, січни, лютім і марті — з яблук, грушок, тернини, глогу, дикої рожі, динь, буряків, винограду, помаранч і т. п.

Жито — є найкращим і найбільш популярним сирівцем до виробу вина. Поручаємо цей сирівець тому, що:

1) У відношенню до овочів — жито є найдешевше, a опріч того по спущенню вина позістале жито можемо висушити і ужити н. пр. на корм для худоби.

2) 3 жита буває звичайно добре вино, а спосіб виробу дуже легкий

3) Виріб вина з жита не вимагає ніяких приладів ні апаратів, та ніяких довгих заходів.

Дальше: вино з жита зовсім подібне в смаку до правдивого виноградного вина, та є здоровіщим від правдивого вина, бо має в собі лише цитриновий квас, який для людського орґанізму є кориснійший від винного квасу. Вино з жита, коли його старанно зробимо, буває дуже гарне, перлисте і смачне.

Особливо ті аматори, які ще не виробляли ніяких вин — повинні зразу починати від виробу вина з жита, бо отримавши смачне і гарне вино, заохотяться до виробу инших вин.

А се булоб корисним не лише для тих одиниць, що виробляють вина, але для цілого краю, бо через виріб вин дома відвикнуть люде від шкідливих горячих напитків, піднесеться добробут краю, бо народ заощадить богато гроша, збільшиться консумція цукру, не будуть марнуватись овочі, які цілими масами лежать по складах і псуються.

Виріб вина з жита. 1) Беремо одно до півтора кіля жита, переберемо, відділюючи жито від инших примішок, вимиємо водою, яку треба раніш переварити і остудити. Мити треба легко, щоб не здирати з зерна верхної лушпинки, у якій є богато цінних для вина складників.

2) Так приготовлене жито всипуєм до посуди 7—8 літрів, заливаємо 1 літром води, у якій роспущено 25 ґрамів цитринового квасу. (Вода має бути раніш переварена і остуджена). Так залишаємо жито на протязі 2 4 годин; підчас того небажані бактерії у житі будуть знищені, а доданий цитриновий квас надасть вину відповідну кваскуватість.

3) Після кількох годин долити до цеї брати 2 літри води, в якій раніш переварено і вишумовано 30 дека цукру. Опріч того додаєм 3 ґрами спецяльної виної поживки „Secalum“ або „Fosfin“.

4) Опісля додати яких небудь дріжджей з раніш описаних ґатунків, н. пр. „Токай“, або „Савтернес“ і по 2 днях почати добавляти цукор у формі сиропу, з перервами 2—3 дневними. (Диви: Загальні приписи.)

5) Сироп приготовляти так: До 1½ л. води дати 70 дека цукру, або до нецілого літра води дати 170 дека цукру. В першім випадку отримаємо розчин 20%, в другім 40%. Додаваний сироп треба мішати, щоб цукор не осівся на дні посуди.

6) По 3 неділях стягнути плин з над осаду і зерна до бутлі або бочілки, виповняючи плином аж під верх і заткати ферментаційною руркою. Коли вино почне чиститися (кляруватись) треба перефільтрувати і стягнути до фляшок.

Вино з пшениці і кукурудзи. Виріб так само, як з жита, лише це вино не дорівнує вину з жита.

Вино з солоду, екстракту солодового. Чверть кіля солоду або ⅛ екстракту варимо в 4 літрах води, додаєм 6 ґрамів цитринового квасу, 2 ґр. фосфіну, по остудженню додаєм дріжджи, а врешті 1 літр води з відповідною кількістю цукру.

Мед питний. Оден до два літри меду варимо з рівною скількістю води, потім додаєм 1—3 літри овочевого мощу, та полишаємо ферментації. (До ферментації уживати дріждей „Маляґа“ або „Мадейра“).

Вино з дикої рожі (не милити цеї назви з глогом). Дика рожа, особливо космата, являється знаменитим матеріялом до виробу вин ясних, так легких як і сильних. Се вино буває найкращим з усіх овочевих вин. До виробу цих вин уживаємо дріжджів: Штайнберґ, Лібфраумільх, Лякріма Фрісті, Токай. (Дріжджі, яких уживаємо при червоних винах, тут не надаються). Спосіб виробу: Одно кільо свіжих, або 40 дека сухих овочів дикої рожі запарити 5 літрами води, остудити, вимяти, додати оден з вище названих родів дріждей і цукру як вказує табеля.

Вино з глогу — належить до кращих вин. Виріб той самий, що при дикій рожі.

Вино з черешень. Взяти 5 кільо черешень, зімяти, додати 5 ґрамів цитринового квасу і спарити в 2 лтрах води. По остудженню додати дріжджів. По 24 годинах вигнітається плин. Дріжджі надаються тут такі: Цельтінґер, Бордо, Штейнберґ, Портвейн, Віннінґен. Цукор після табелі.

Вишневе вино. Поступати, як при черешнях, лише взяти овочів о половину менше (2—2½ кіля). Квасу цитринового не треба зовсім, за те додати 0·2 ґрами тернини на 10 літрів. Добре є додати борівок (черниць) 20—30%. Дріжджі: Бордо, Штейнберґ, Портвейн. Цукор після табелі.

Сливкове вино. Поступати, як при черешнях; ферментувати при низькій температурі (15-17° С.) Вчасно стягнути з понад осаду. (Треба памятати, щоб не душити песток.)

Вино з грушок. Поступати, як при черешнях. Квас цитриновий теж дати, але вразі браку можна замість нього додати порічки або яблука.

Вино з яблук. Коли маємо квасні яблука, то беремо 2-3 кіля, а коли добре зрілі, то 4 кіля. Запарити яблука трьома літрами кипячої води. Додати 2 ґрами фосфіну. Цукор і дріжджі після табелі.

Поручаємо дріджі: Савтернес або Лякріма Хрісті. Добре є додати кілька процент тернини.

Піґвове вино. Овоч обрати, — решта все як при яблуках.

Вино з порічок — буває так гарним, що не уступає найкращим виноградним винам. Вино те — клярується скоро, лише трудніще дозріває. В порічках є 0·7—3·5% квасу а цукру від 2 30%. Спосіб виробу: Два до 3 кіля зрілих ягід розгнітаємо, додаєм яких нибудь із вище на табелі названих дріжджей, заливаємо 2 літрами зимної води. По 24 годинах вигнести і ферментувати. Дріжджі і цукор після табелі. Коли уживаємо дріжджей Маляґа або Бордо, то добре є давати борівкового соку і тільки тоді ферментувати.

Чорні порічки одні — дають вина за квасні, тому чорних порічок уживаєм лише як додаток до инших вин. Подібну ролю грають райські яблука. Ті овочі, додавані до инших вин, надають їм добірний смак і запах.

Аґрестове вино. З аґресту бувають гарні вина, поволи кляруються і довго дозрівають. Найкраще уживати дрібних ягід. (Аґрест має 1—1½% квасу, і 6—9% цукру). Спосіб виробу: Зрілих ягід взяти 3 кіля, розгнести (подушити), додати 2 ґрами фосфіну, та залити 1 л. кипячої води. Як вистигне, додати дріжджей і по 24 годинах витиснути плин. Дріжді і цукор після табелі.

Ожинове вино. Ожини дають досконале вино. Виріб такий самий, як при аґресті, лише треба ще додати 5 ґрамів цитринового квасу і 3 ґрами фосфіну.

Морва. Спосіб виробу вин такий самий, як при ожинах.

Рябина. Два кіля солодких овочів вигнести; додати 5 ґрамів цитринового квасу, 2 ґрами фосфіну, залити 3 літрами кипячої води і т. д. Дріжджі і цукор, як табеля. Поручаємо дріжджі: Цельтінґер, Рідесгаймер, Йоганнісберґер.

Борівки — (чорні ягоди, черниці). Три кіля борівок вимяти, додати 5 ґрамів цитринового квасу, 2 ґрами поживки „секалюм“, залити 2½ літрами кипячої води (або ще краще заварити). Дріжди: Бордо або Бурґунд. 3 борівок дістаєм дуже гарне червоне вино.

Тернина, терки. Два-три кіля добре зрілих терок (можливо переморожених) залити трема літрами кипячої води, або заварити, відтак відцідити сік, додати дріжджи і цукор після табелі.

Суниці. Виріб вина: 5 кільо суниць, 2 ґрами фосфіну — залити 1 літром літної води, а по застигненню і вигнетенню піддати ферментації на дріжджах Мадейра і Токай. Цукор після табелі.

Малинове вино. Два-пять кільо малин, залити 2 літрами кипячої води, по вигнетенню додати винних дріжджей і цукру після табелі. На виріб вин надаються малини найменче, а то з причини їх сильного аромату.

Фіґове вино. Пів кіля фіґ залити 4 літрами кипячої води, додати 2 ґрами фосфіну і лишити, щоб вистигло. Опісля додати дріжджі, а по 24 годинах, не вигнітаючи, відлити плин з над осаду, а мязґу знова залити ½ л. води і перефільтрувати до раніш відлитого соку. Цукор і дріжджі після табелі. Поручаються дріжджі: Рідесгаймер, Лібфраумільх, Шери. Ферментувати при температурі 15—17° С. Фіґове вино удається дуже легко.

Дактилі. Ферментують дуже скоро і в кількох тижнях вино готове до ужитку. Беремо ½ кіля дактилів, заливаємо 5 літрами кипячої води з додатком 5 ґрамів цитринового квасу, остуджуєм і по 24 годинах проціджуєм скрізь сито, не рухаючи і не вигнітаючи овочів. До процідженого плину додати ⅓ 1 кіля цукру розпущеного в 1 літрі води. Ферментувати в температурі 14° C і при тій температурі вино в 3 тижнях готове до пиття. Що тижня треба вино з над осаду стягати до иншої посуди. (Дактилеве вино надається до виробу шампана).

Вино Вермут. (полинове) виробляється з глогу, сливок, порічок і т. п відтак додається екстракт алькоголевий ріжних зел, трохи осолоджується і піддається дозріванню.

Цукрові буряки надаються теж до виробу вин, але треба примішувати тут овочевий сок. В падолисті і грудни обирається бураки з лупини, крається і вигнітається 10 літрів соку, який варимо так довго, доки не вивариться до 5 літрів. Відтак додаєм 1 кільо квасних яблук або ½ кіля порічок і ферментуємо на дріжджах Рідесгайм; коли додамо 1 кільо цукру можемо ферментувати на дріжджах Портвейн.

Помідори надаються теж до виробу вин. Беремо 7 кіля помідорів витискаємо сік без додавання води; до процідженого плину додаєм 1—2 kg. цукру, 3 ґрами поживки „секалюм“, а о скільки слабо квасне, додаєм кілька грамів цитринового квасу, заваримо, остуджуємо і додаєм дріжджі; Маляґа або Мадейра. Вино з помідорів дозріває в кількох місяцях.

Брушниці. Поступати так, як при борівках.

Берберис. Поступати, як при рябині.

Чорний боз. Поступати, як при борівках, лише не варити ягід.

Дерень. Поступати, як при вишнях.

Мельони, дині, 2—4 кіля залити 2—3 літрами кипячої води. Додати поживку „фосфін“, остудити, дати дріжджи, по 2 днях витиснути, додати цукру після табелі. Доповнити водою до 5 літрів.

Сушені овочі. Поступати так, як при свіжих, лише відповідно зменшити кількість овочів о одну трету часть. Коли овочі добре висушені, то брати їх менше, коли мало висушені, то взяти більше, але в кождому разі сушених овочів має бути менше ніж свіжих.

 

---

 

Аматорам виробу вин, які бажалиб поширити свої знання в тому напрямі поручаемо обширну брошуру інж. рільн. Л. Спісса п. з. „Wina domowego wyrobu“, стор. 110, 8°, з ілюстраціями, ціна 4 зл. Отся праця є покищо лише на польській мові. Найдете там найновіщі способи виробу вин, опрацьовані приступно, довідаєтесь про хороби і хиби вин, як їх усувати, та як приспішати дозрівання вин. Адреса видавництва: Ludwik Spiss i E. Wasung, Kraków, ulica Stawkowska 11.

 

Л. СПІСС і Е. ВАСУНҐ, Сп. з. о. п.

Краків — вул. Славковска ч. 11.

---

---

Адресуйте по польськи:

LUDWIK SPISS i E. WASUNG, Sp. z. о. о.

Kraków, ul. Stawkowska l. 11.

Telef. 4565 (межиміст.) і 3383. — Adres tel.: Waspis, Kraków.

---

---

Всі прилади потрібні до виробу вин, дріжджі і поживки, про які була мова у брошурі „Виріб вин домашним способом“ дістанете у повищій фірмі.

ТЕХНИЧНИЙ ВІДДІЛ достарчує:

всякі апарати і прибори, потрібні до виробу вин а саме: праси, млинки, корковниці, цукроміри, алькогольоміри, ферментаційні рурки,

МИКОЛЬОҐІЧНА ЛЯБОРАТОРІЯ поручає:

всі роди дріжджей п. н. „Vinum“. (Всі ґатунки, дріжджей — вичислені на стор. 6 нинішної брошури. Дріжджі ті продаються сухі в тревалій формі, приготовлені на спеціяльних овочах або в порошку, — або плинні, в щільно замкнутих фляшках.

УСІ ПОЖИВКИ і примішки до вина, як: секалюм, фосфін, цитриновий квас, винний квас, танину і т. п.

 

Охороний знак наших виробів:

бутилка з фермент. руркою.