Вибір поезій
О. Федькович
Поклін
• Інші версії цієї роботи див. Поклін Берлін: «Українське Слово», 1922
Поклін.
Співанка.

Гей по горі, по високій тройзіль постелив ся;
З України до дівчини козак поклонив ся.
Поклонив ся козаченко з коня вороного:
Нагадай си моя мила мене молодого.

А в неділю рано, рано дівча ся вмивало,
Тай русою та косою личенько втерало,

Утерало біле личко, утерало брови:
Нема-ж мого миленького нема вже розмови.

Не плач мила, не плач сердце, не плач чорні очи,
Ой, маю-ж я розмовоньку аж до пізна з-ночи,
Ой, маю-ж я розмовоньку, ой маю-ж я милу:
Висипано надо мною високу могилу.