Вибрані твори (Гребінка)/Ведмежий суд

by Євген Гребінка

◀ Зозуля та Снігир

Вибрані твори Євген Гребінка Ведмежий суд

Пшениця ▶

• Інші версії цієї роботи див. Ведмежий суд

Київ: Державне літературне видавництво, 1935

 

ВЕДМЕЖИЙ СУД

Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попеластий віл
На панській винниці пив, як мошеник, брагу,
Їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був ведмідь, вовки були підсудки,
Давай вони його по-своєму судить
 Трохи не цілі сутки.
 «Як можна гріх такий зробить!
 Воно було б зовсім не диво
 Коли б він їв собі м'ясиво».
 Ведмідь сердито став ревіть,
 «А то він сіно їв!» — вовки завили.
 Віл щось почав був говорить,
 Да судді річ його з починку перебили,

 Бо він ситенький був. І так опреділили,
 І приказали записать:
«Понеже віл признався попеластий,
Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,
Так за такі гріхи — його четвертовать,
І м'ясо розідрать суддям на рівні часті,
Лисичці ж ратиці віддать».