ПОХІД МАШИН
I
О гуркіт потягів вночі
З Торонто в Орегон,
Із Йокогами в Йо-Кай-Чі,
З Берліна у Ліон.
Озір озера, гори гір
Минають, мов у сні,
Свистять сифони. Ступирі
Переступають світ.
Аеропляни у пасат
— На схиленім крилі —
І повертаються назад
Круг сонної землі.
І над землею й на землі
Встає похід машин,
Гудуть динамо й дизелі
Під тарабан турбін.
А так: ідуть твої брати,
Твої брати ідуть.
Нехай ще довго їм іти,
Одна їм в світі путь!
II
І все ж таки Раз на рік
Зі скреготом стають машини І на вулиці ріг Виходять їх душі
З крови, з металю, з резини, Під кулемети, В куль закипілу зграю
Ідуть спокійні й безсмертні За Леніна, За Сакко й Ванцетті, За зелений май умерти.
1928
|