|
Росяні вуалі,
Луг бринить струмочком;
В вересовій далі
Ялівка з дзвіночком.
Луг травою вкритий,
Погляд там гуляє;
Всюди пахнуть квіти,
Цвіт в гаях буяє.
Йди, черідко, вільно,
Я ж у самотині
Пісеньку привільну
Заспіваю нині.
Навкруги так мило.
Смуток в душу лине,
В серці плач безсилий,
На очах сльозини.
Йде сльоза із ока,
Вслід струмок співає,
До мене звисока
Жайвір промовляє.
Літ його невпинний...
Вже немов примара...
Щораз вище лине,
Десь пропав у хмарах.
На поля і ниви
Пісеньку голосить...
Спів землі чутливий
До небес доносить!
|
