Веселі вірші
Степан Руданський
Піп з кропилом
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Піп з кропилом
Фрайштадт: «Вістник Життя», 1918
Піп з кропилом.

На Орданї, як звичайно
У людий буває,
Ходить батюшка з кропилом,
Хати окропляє…

 Ходить батюшка з кропилом,
 Чого ж тут боятись?
 Але їдна молодиця
 Аж пищить сховатись…
Ставить дїти на припічку,
Каже їм сказати,
Що матері нема дома,
На ярмарку мати…
 Сама лїзе під постелю,
 Лежить, упріває…
 Далї чує — отець входить,
 „В Орданї!“ співає.
Отець входить, всюди кропить,
Образи й пороги,
Вікна, стелю і постелю…
Тай заглянув ноги.
 І нїчого… дає дїтям
 Хреста цїлувати,
 Тай питає, мов не знає:
 „А де ваша мати?“
— Пішли мати на ярмарок,
Нема в дома мами! —
Закричали малі дїти
Різно голосами…
 „То скажіть же своїй мамі —
 Й показав рукою —
 Нехай бере на ярмарок
 І ноги з собою!“