Веселі вірші/Надгорода

Веселі вірші
Степан Руданський
Надгорода

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Надгорода

Фрайштадт: «Вістник Життя», 1918

Надгорода.

Раз топив ся грубий Лях,
Став репетувати, —
Мужик їден і побіг
Пана ратувати;

За чуприну ухопив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Гроший добуває.

Аж надходить другий Лях:
— „Цо то“ — запитав ся.
— Таж вицьонґнол з води мнє!
Грубий обізвав ся.

„О, відзялем, каже той,
Відзялем, йедини,
Як он цєбє, брацє муй,
Цьонґнол за чуприне!“

— За чуприне чиж то так? —
„За чуприне, міли!“
— О, пся вяра ж! — крикнув той
Ізі всеї сили.

— Сто нагайув за то псу!
І що ж? — Протягнули
І сто йому нагаїв
За добро креснули.