Веселымъ людямъ на втиху!/Колмыкъ та старець
| ◀ Страшный косарь | Веселымъ людямъ на втиху! Колмыкъ та старець |
Колмыцька писня ▶ |
|
Одынъ разъ йихавъ колмыкъ у станыцю. На дорози доганяе винъ кибитку, а въ тій кибитци сыдыть старый слипый дидъ и зъ нымъ ище одынъ хлопець, поганяе коней. Побачывъ колмыкъ того дида та й каже самъ соби:
— Эхъ, бедной старець, ныщой, белъ свитъ не выдно! Ище изъ нымъ и хлопець мала, а хлебъ у йихъ нема… Нада йимъ два гроша дать.
Выннявъ винъ зъ кармана два пьятакы та й давъ старцеви. Писля того колмыкъ пойихавъ у станыцю, та й зайихавъ у кабакъ, щобъ горилкы выпыть. Тильке купывъ винъ горилкы та ставъ пыть, колы ось и старець той пидъйихавъ до кабака. Уставъ старець изъ повозкы, зайшовъ у кабакъ та й выпывъ на десять копійокъ горилкы, а тоди выннявъ изъ кармана ти два пьятакы, що колмыкъ давъ, та й заплатывъ за горилку. Побачывъ колмыкъ, та й жалко йому своихъ грошей стало, тильке винъ ничого старцеви тамъ не сказавъ, а старець слипый, такъ колмыка и не углядивъ. Выйихавъ старець за станыцю, а колмыкъ догнавъ його та й каже:
— Эй, бедной старець, ныщой, белъ свитъ не выдно! Я тоби два собственна гроша на хлебъ дававъ, а ты на горилка пропывавъ! Оддай мои два собственна гроша! А якъ оддать нема охота, такъ цилуй мене у мій красный чобо́та!
Старець устае изъ повозкы та й пытае:
— А де-жъ вашъ красный чобитъ?
— Вотъ-вотъ! Каже колмыкъ, та й попынае ногу зъ коня до старця. А старець попавъ за ногу колмыка, стягъ його зъ коня, звалывъ на землю, та й сивъ йому прямо на пыку. А колмыкъ и крычыть:
— Старець-ныщой! Подымысь выще!.. А то скоро бульватъ буду!..
А старець сыдыть, не встае.
— Эй, старець-ныщой, бисимъ душа! Два собственна гроша пропывъ, ще й на пыка мени сивъ!..
А. Пивень.