Веселымъ людямъ на втиху!/Жыдъ та диты

Веселымъ людямъ на втиху!
А. Е. Пивень
Жыдъ та диты
• Цей текст написаний ярижкою.
• Інші версії цієї роботи див. Жид та діти
Москва: Типографія товариства І. Д. Сытина, 1906
16. Жыдъ та диты.

Люде почытають та боятьця другыхъ людей бильше всього за богатство, а якъ якыхъ такъ за розумъ, а то бувае и такъ, що другого боятьця черезъ те, що винъ хочъ и дурный та здоровый. Ось вамъ маленькый прымиръ.

Зибралысь разъ диты гурьбою, выйшлы за станыцю та й гуляють; колы ось дывлятьця воны, йиде дорогою жыдъ, що торгуе лавкою у станыци, и диты його уси зналы. Поховалысь уси диты у жыто, щобъ якъ поривняетьця жыдъ зъ нымы, выскочыть на дорогу та злякать його; а дали одынъ хлопець и каже:

— Давайте лучше попросымъ у його грошей!

— Такъ винъ не дасть!

— Ось побачыте, колы не дасть! Я зроблю такъ, що жыдъ излякаетьця та й дасть!

А цей хлопець бувъ мижъ нымы самый бильшый, а голова у його була здорова-здорова, кудлата та страшна. Тильке дойихавъ до йихъ жыдъ, якъ выскочять прожогомъ изъ жыта диты, прямо якъ справжни розбойныкы, пидскочылы до повозкы та до коней, та уси якъ закрычать:

— Стой! Пидожды! Давай намъ гроши!

— Яки вамъ гроши? Пытае жыдъ.

— Давай намъ гроши, та й усе!

Дывытьця жыдъ, що диты усе не велыки та й давай йихъ лаять:

— Де у мене гроши? Яки вамъ гроши? Що я вамъ долженъ? Ахъ, вы шарлатаны! Ахъ, вы шыбеныкы!.. Нема у мене доброи на васъ палкы, я-бъ вамъ давъ грошей!..

Колы ось показуетьця зъ жыта здорова та страшна голова того хлопця, та й каже до жыда товстымъ голосомъ:

— Та чого-жъ ты не даешъ? Дай йимъ грошей, дай!

Углядивъ жыдъ ту страшну голову, злякався та й каже:

— Такъ це вамъ дать грошей? Вамъ?.. Такъ-бы вы й казалы!.. А то заховалысь у жыто…

Выннявъ жыдъ зъ кармана штукъ съ пьять срибныхъ грошей, та й давъ дитямъ, а самъ тоди якъ ушкварыть кобылу батогомъ, та тикать! Бижыть та все назадъ оглядаетьця, думае, що, може за нымъ той страшный чоловикъ гнатьця буде.

А. Пивень.