Верстовий стовп (Шуберт)
| ◀ Омана | Самотність (з циклу Зимова подорож) пер.: Дмитро Ревуцький Книгоспілка |
Готель ▶ |
|
|
Верстовий стовп
Чом тікаю я шляхів тих,
Куди инші люди йдуть?
Чом завжди мені самітна
Через сніжні скелі путь?
Чом завжди мені самітна
Лиш на сніжні скелі путь (2).
Людям щлого не чинив я,
Щоб боятись їх мені (2)
Що ж за люте безголів'я
Тягне в гори кам'яні? (2)
Простяглись стовпи без краю
По дорозі верстовій
Я ж мандрую, я шукаю
Без спокою спокій свій (2).
Стовп мій шлях мені вказує,
Мушу йти ним рад не рад,
Тим шляхом самітно йду я (2),
Що ніхто не йшов назад.
Стовп мій шлях мені вказує,
Мушу йти ним рад не рад,
Тим шляхом самітно йду я (2),
Що ніхто не йшов назад.
Ноти
ред.