ВЗРК/1908
О предкладаню властям податковим виказів поборів службових до ужитку при вимірюваню податку особисто-доходового на рік 1908, як також фасий до податку рентового і податку особисто-доходового на рік 1908.
1908
Ч. 1.
Оповіщенє
ц. к. краєвої Дирекциї скарбу у Львові дня 14. грудня 1907 Ч. 144.630, о предкладаню властям податковим виказів поборів службових до ужитку при вимірюваню податку особисто-доходового на рік 1908, як також фасий до податку рентового і податку особисто-доходового на рік 1908.

Згідно з постановами §§ 138 і 202 як також § 201 закона з дня 25. жовтня 1896 Ч. 220 В. з. д., зглядно артикулів 18 і 21 розпорядженя виконавчого до III. части, артикулів 29 і 43 розпорядженя виконавчого до IV. части згаданого закона, як також рескрипту ц. к. Міністерства скарбу з дня 24. липня 1904 Ч. 82 В. з. д., визначає ц. к. краєва Дирекция скарбу:

А) до предкладаня виказів поборів службових до ужитку при вимірюваню податку особисто-доходового на рік 1908 — речинець від 1. до 31. сїчня 1908.

Б) до предкладаня фасий до податку рентового і особисто-доходового на рік 1908 — речинець до 31. сїчня 1908.

Викази ад А) предкладати мають службодателії що до осіб побираючих платню службову, або емеритальну, наскілько она у одної особи виносить більше як 1200 корон річно.

В сих виказах має бути подана квота платнї сталої і змінної виплаченої фактично в році 1907.

При платнях змінних булоби умістне, аби службодателї викавували так платню з року 1907, як також і платню і з тих попередних лїт, котрі суть міродайні для обчисленя доходу з сеї платнї, підлягаючого оподаткованю на рік 1908.

Викази ті мають бути зладжені на приписаних до того друках, які дотичним сторонам на їх жаданє власти податкові безплатно видавати будуть.

Викази згадані приймати має та власть податкова, в котрої окрузї мешкає службодатель, зглядно в котрої окрузї дотичне підприємство находить ся.

Що до насьлїдків непредложеня виказів, або предложеня неправдивих заяв відсилає ся до постанов § 240, 241 і 243 уступ 6 і § 244 на початку згаданого закона.

Що до обовязку оплачуваня податків під Б) згаданих, звертає ся увагу на слїдуючі постанови:

1. До оплачуваня податку рентового обовязані суть всї особи фізичні і правні, котрі побирають дохід означений близше в § 124 згаданого закона з виїмком тих осіб, о котрих говорить ся в § 125 дотично до доходу в сїм § 125 близше означеного.

Особи, котрих цїлий дохід (зі всїх жерел) не виносить річно висше як 1200 корон, суть обовязані до предкладаня фасий в цїли вимірюваня податку рентового тілько в тім случаю, коли зістануть до того завізвані окремо через власть податкову.

Особи, котрих цїлий дохїд (зі всїх жерел) виносить більше як 1200 корон, суть обовязані до предложеня згаданої фасиї вже в наслїдок сего оповіщеня без згляду на висоту доходу підлягаючого податкови рентовому, як також без згляду на те, чи їх до предложеня фасиї власть податкова завізвала, чи нї.

По мисли § 139 закона увільнені суть однак від обовязку предложеня фасиї до податку рентового, оскілько не зістануть до того через власть податкову специяльно візвані ті особи, котрі:

а) оплачували вже податок рентовий в попереднім роцї податковім,
б) не змінили в тім часї свого місця замешканя,
в) не узискали помноженя своїх доходів.

В такім случаю слїдує вимір податку рентового на рік 1908 без фасиї від такої самої квоти як в попереднім роцї. В разї устаня побору рентовому податкови підлягаючого єсть проте умістне, для оминеня евентуального виміру податку на рік 1908 донести о тім компетентній власти податковій I. інстанциї в речинци висше означенім.

В прочім зазначує ся, що обовязок предкладаня фасий в цїли вимірюваня рентового податку дотичить тілько тих доходів підлягаючих тому податкови, до котрих не відносять ся постанови § 133 згаданого закона, що до стяганя і відвоженя податку рентового через довжника, котрий вплачує дотичний дохід.

2. До оплачуваня податку особисто-доходового обовязані суть всї ті особи фізичні, означені в § 153 закона, котрих дохід, підлягаючий тому податкови перевисшає річно 1200 корон з виключенєм осіб, о котрих бесіда в § 154 закона, дотично доходу в сім § близше означеного.

Особи, котрих дохід не виносить над 2000 корон річно, обовязані суть до предложеня фасиї в цїли вимірюваня податку особисто-доходового тілько в такім разї, колиби їх до того окремо завізвала власть податкова, або предсїдатель комісиї оціночної. Особи, котрих дохід виносить більше як 2000 корон річно, мають предложити згадану фасию без згляду на се, чи їх до того візвано, чи нї.

3. В який спосіб обчисляє ся дохід і як належить виладжувати фасиї, всказують що до податку рентового §§ 128–130 і 138 закона і артикули 13–16 і 20 розпорядженя виконавчого до III. части, а що до податку особисто-доходового §§ 156–171 і 202 закона, як також артикули 32 і 33 зглядно 3–28 приписів виконавчих до IV. части згаданого закона.

Так фасиї в цїли вимірюваня рентового податку як і до вимірюваня податку особисто-доходового предкладати можна або письменно на приписаних до того друках, або також подавати устно до протоколу у властивих властий податкових.

Потрібні друки будуть видані сторонам інтересованим безплатно через податкові власти I. інстанциї.

Дохід в поодиноких жерел зізнавати належить в валютї короновій в рубриках на се призначених.

До приниманя повисших фасий покликана єсть в загалї податкова власть I. інстанциї, в котрої окрузї тревало мешкає особа до оплачуваня податку рентового або особисто-доходового обовязана.

Що до осіб правних, обовязаних до оплачуваня рентового податку, покликана єсть до принятя дотичної фасиї та власть податкова I. інстанциї, в котрої окрузї має осїдок правна особа. Виїмки від тих приписів подають що до податку рентового уступи 2 і 3 § 132, а що до податку особисто-доходового 2 і 3 § 176 закона.

Особи, котрі в протягу року 1908 поселять ся в однім з країв заступлених в Радї державній, а посїдають дохід підлягаючий рентовому податкови, або особисто-доходовому, обовязані будуть по мисли §§ 145 і 228 закона, донести о тім податковій власти в речинци 14-дневнім по замешканю і долучити приписану фасию.

Те саме мають зділати особи, котрі в р. 1908 получать сталї службові побори, коли они виносять більше як 1200 корон річно.

Ті особи мають доповнити сей обовязок найпізнїйше в днях 14, по полученю дотичних поборів.

Кто сего обовязку не доповнить, той стає ся винним провини заатаєня податкового.

В яких дальших случаях податник обовязаний до оплачуваня податку рентового, або особисто-доходового допускає ся укороченя податку, або затаєня тогож і яким він задля того карам підлягає, на се вказують §§ 239 і 243, а також §§ 241 і 244 закона.

Взиває ся податників, котрі хотять зложити протоколярно фасиї до вимірюваня податку рентового, або особисто-доходового на рік 1908, щоби у власнім інтересі зробили се як найскорше, щоби оминути пізнійшого натовпу і непотрібної страти часу.

Дотичить се передовсїм фасий податку особисто-доходового, що до котрих уповажнено податкові власти, наколиби заходила того потреба, визначити податникам відповідні речинцї до устного заявлюваня фасий.

Де отже зарядженя зістануть видані, зволять інтересовані сторони в своім власнім інтересї придержувати ся тих заряджень як найточнійше.


Львів, дня 14 грудня 1907.