| ◀ Повідомлення про вибори депутата до Запорізької обласної Ради депутатів трудящих | ВВР/1956/8 Про зміни в адміністративно-територіальному поділі |
|
Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 12 жовтня 1956 року село Кам'янка Кам'янського району віднесено до категорії міст районного підпорядкування із збереженням за ним існуючого найменування.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування із збереженням існуючих найменувань селища міського типу:
- — Апостолове Апостолівського району;
- — Верхівцеве Криничанського району;
- — Верхньодніпровськ Верхньодніпровського району;
- — Інгулець Широківського району;
- — Орджонікідзе Нікопольського району з включенням в смугу цього міста селищ Колонка, Стройка, Олександрівка і хутора Першого.
Рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих від 26 вересня 1956 року селища шахти «Червоний партизан», залізничної станції Червона Могила, Вознесенський, Василівка і Миколаївка Ворошиловської сільської Ради та селища шахт № 63 і № 28 Олександрійської сільської Ради Свердловського району об'єднано в один населений пункт, який віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому найменування Червонопартизанський.
Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 15 жовтня 1956 року поселення шахт № 6 і № 7 Іваничівського району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому найменування Жовтневе.
Тим же рішенням виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих селище Озютичі Затурцівського району визнано селом, у зв'язку з чим виключено з числа селищ міського типу.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року селище Каганович Нікопольського району віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням за ним існуючого найменування. Новоутвореній Кагановичській селищній Раді підпорядковано населені пункти: Маяковського, Первомайське, Заводське та Нова Будова.
Рішенням виконавчого комітету Сумської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року в складі Ямпільського району утворено Дорошівську сільську Раду, якій підпорядковано населені пункти Дорошівка, Василець, Дорошенків, Косинівський, Плащенків і Романьків.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих від 29 жовтня 1956 року в складі Носівського району утворено Шевченківську сільську Раду, якій підпорядковано південну частину села Носівки і населені пункти Літки, Лукашівка, Мала Носівка та Підгайне.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року в складі Нікопольського району утворено Кам'янську сільську Раду, якій підпорядковано населені пункти Кам'янське, Аврора, Ворошилове, Менжинське, Мусіївка і Шевченкове.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 1 жовтня 1956 року:
- — об'єднано Троїцьку і Ново-Богданівську сільські Ради Мелітопольського району в одну Ново-Богданівську сільську Раду;
- — ліквідовано Шмальківську сільську Раду Василівського району з передачею її території до складу сільських Рад: Орлянської — Василівського району, Михайлівської — Михайлівського району і Малобілозерської — Великобілозерського району.
Рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної Ради депутатів трудящих від 2 жовтня 1956 року об'єднано Ленінську і Калінінську сільські Ради Калінінського району в одну Калінінську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих від 12 жовтня 1956 року об'єднано сільські Ради:
- — Вільнотерешківську і Червонознам'янську Кременчуцького району в одну Червонознам'янську сільську Раду;
- — Коновалівську і Селещинську Машівського району в одну Селещинську сільську Раду;
- — Порскалівську і Михайликівську Гоголівського району в одну Михайликівську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 15 жовтня 1956 року об'єднано сільські Ради:
- — Ново-Павлівську і Лисогірську Лисогірського району в одну Лисогірську сільську Раду;
- — Острогірську і Ново-Павлівську Великоврадіївського району в одну Ново-Павлівську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих від 29 жовтня 1956 року об'єднано Малоустівську і Великоустівську сільські Ради Сосницького району в одну Великоустівську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року об'єднано сільські Ради:
- — Дубовиківську і Хуторо-Миколаївську Васильківського району в одну Миколаївську сільську Раду з перейменуванням села Хуторо-Миколаївка на село Миколаївка;
- — Потоківську і Олексіївську Щорського району в одну Олексіївську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1956 року селище Удич Погорільської сільської Ради Джулинського району передано в підпорядкування Росошанській сільській Раді Теплицького району.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 1 жовтня 1956 року село Ладівку включено в смугу міста Великий Токмак Великотокмацького району.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року селище міського типу Червоно-Григорівка передано з підпорядкування Нікопольської міської Ради депутатів трудящих до складу Нікопольського району.
Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих від 12 жовтня 1956 року перенесено центри і перейменовано такі сільські Ради:
- — Григорівську Машівського району — на Сахновщинську,
- — Клюсівську Новосанджарського району — на Руденківську,
- — Стайківську Хорольського району — на Улянівську,
- — Шкурупіївську Решетилівського району — на Жовтневу.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 15 жовтня 1956 року перенесено центри і перейменовано такі сільські Ради:
- — Андріївську Широколанівського району — на Ново-Андріївську, Грибоносівську Мостівського району — на Олександрівську,
- — Луб'янську Веселинівського району — на Петрівську,
- — Ново-Чуднівську Володимирівського району — на Червонознам’янську.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 25 жовтня 1956 року перейменовано, відповідно до назв сіл, де знаходяться їх центри, такі сільські Ради:
- — Вовчанську Петрівського району — на Волинську,
- — Петрокорбівську Новгородківського району — на Спасівську.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року перенесено центри і перейменовано такі сільські Ради:
- — Базавлучанську Сталінського району — на Ново-Василівську;
- — Богданівську Магдалинівського району — на Мар'ївську;
- — Волинську Щорського району — на Сухохутірську;
- — Єгорівську Покровського району — на Будьоннівську з об'єднанням хуторів Центральний і Будьоннівка в один населений пункт — село Будьоннівка;
- — Іванівську Сталінського району — на Павлопільську;
- — Ленінську Криворізького району — на Красінську;
- — Мотронівську Верхньодніпровського району — на Дмитрівську;
- — Олександрійську Щорського району — на Преображенську;
- — Топилянську Томаківського району — на Настасівську;
- — Хуторо-Чаплинську Васильківського району на Шевченківську.
Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 15 жовтня 1956 року село Омельне Колківського району перейменовано на село Макаревичі і Омельненську сільську Раду — на Макаревичівську.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 30 жовтня 1956 року село Охрімівка Чапаєвської сільської Ради Широківського району перейменовано на село Чапаєвка.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
