| ◀ Повідомлення про вибори депутата до Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих | ВВР/1956/10 Про зміни в адміністративно-територіальному поділі |
|
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року Низівську сільську Раду Рава-Руського району передано до складу Забузького району.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року Засупоївську, Кулябівську і Панфилівську сільські Ради Переяслав-Хмельницького району передано до складу Яготинського району.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року передано сільські Ради:
Великодедеркальського району: Горинську, Кушлинську і Плосківську — до складу Кременецького району; Великовікнинську — до складу Вишнівецького району;
Кременецького району: Залісецьку — до складу Вишнівецького району і Старотаразьку — до складу Почаївського району;
Почаївського району: Гніздичненську — до складу Вишнівецького району.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради депутатів трудящих від 29 листопада 1956 року включено населені пункти:
- Нова Вижниця Вижницької міської Ради — в смугу міста Вижниця Вижницького району;
- Долина, Прижилівка і Сопигора Заставнівської міської Ради — в смугу міста Заставна Заставнівського району;
- Селище Зеленогайської сільської Ради — в смугу міста Новоселиця Новоселицького району.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року селище центральної дільниці підсобного господарства заводу імені Дзержинського Криничанського району включено в смугу міста Дніпродзержинська.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року селище Придніпровське виключено із смуги міста Дніпропетровська і віднесено до категорії міст районного підпорядкування із збереженням за ним існуючого найменування.
Придніпровську міську Раду підпорядковано Дніпропетровській міській Раді депутатів трудящих.
Рішеннями виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 24 і 29 грудня 1956 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування населені пункти:
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1956 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування із збереженням існуючих найменувань селища міського типу:
Тим же рішенням віднесено до категорії міст районного підпорядкування селище міського типу Боярку-Будаївку Києво-Святошинського району, яке надалі слід іменувати місто Боярка.
Рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної Ради депутатів трудящих від 15 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Білозерка Білозерського району;
- Велика Лепетиха Великолепетиського району;
- Велика Олександрівка Великоолександрівського району;
- Горностаївка Горностаївського району;
- Дніпряни Новомаячківського району;
- Іванівка Іванівського району;
- Ново-Воронцовка Ново-Воронцовського району;
- Чаплинка Чаплинського району.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Гримайлів Гримайлівського району;
- Ланівці Ланівецького району;
- Скала-Подільська Скала-Подільського району.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 20 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Антоніни Антонінського району;
- Вовковинці Вовковинецького району;
- Волочиськ Волочиського району;
- Красилів Красилівського району;
- Стара Синява Старосинявського району.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради депутатів трудящих від 20 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу село Глибока Глибоцького району із збереженням за селищем існуючого найменування.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року селища Веселі Терни і Ново-Павлівку виключено із смуги міста Кривий Ріг, об'єднано в один населений пункт Веселі Терни і віднесено до категорії селищ міського типу з підпорядкуванням Криворізькій міській Раді депутатів трудящих.
Новоутвореній Веселотернівській селищній Раді підпорядковано виключені також із смуги міста Кривий Ріг населені пункти: Бурі Вуглі, яке перейменовано на селище Гірницьке, і радгоспу № 23, якому присвоєно найменування селище Орджонікідзе.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Жвирка Забузького району;
- Лопатин Лопатинського району.
Тим же рішенням до категорії селищ міського типу віднесено:
- селище шахти № 3 Сілецької сільської Ради Великомостівського району з присвоєнням селищу найменування Гірник;
- шахтарське поселення Тростянецької сільської Ради Золочівського району з присвоєнням селищу найменування Ново-селище. Новоселищенську селищну Раду підпорядковано Золочівській міській Раді депутатів трудящих.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради депутатів трудящих від 27 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Березнеговате Березнеговатеького району;
- Братське Братського району;
- Воскресенське Жовтневого району;
- Доманівка Доманівського району;
- Новий Буг Новобузького району;
- Нова Одеса Новоодеського району;
- Снігурівка Снігурівського району.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Вороновиця Вороновицького району;
- Дашів Дашівського району;
- Копайгород Копайгородського району;
- Муровані Курилівці Муровано-Куриловецького району;
- Піщанка Піщанського району;
- Ситківці Ситковецького району;
- Теплик Теплицького району;
- Турбів Турбівського району.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу населені пункти:
- поселення Ново-Амвросіївського цементного заводу Амвросіївського району з присвоєнням селищу найменування Ново-Амвросіївське;
- поселення Ждановського рудоуправління Волноваського району з присвоєнням селищу найменування Донське;
- село Ново-Економічне Красноармійського району із збереженням за селищем існуючого найменування;
- поселення Кальчикбуд Приморського району з присвоєнням селищу найменування Кам'янське;
- поселення Старо-Бешівської державної районної електростанції Старо-Бешівського району з присвоєнням селищу найменування Новий Світ;
- поселення Ждановка Харцизького району із збереженням за селищем існуючого найменування;
- поселення Розсипне Шахтарського району із збереженням за селищем існуючого найменування.
Тим же рішенням населені пункти Талаківка і Федосіївка Комінтернівської сільської Ради Будьоннівського району об'єднано в один населений пункт — селище Талаківка, яке віднесено до категорії селищ міського типу.
Рішенням виконавчого комітету Сумської обласної Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
Буринь, Велика Шилівка, Мала Шилівка і селище Буринського радгоспу, які об'єднано в один населений пункт — селище міського типу Буринь;
Дубов'язівку з підпорядкуванням Дубов'язівській селищній Раді населених пунктів Гамаліївка, Полтавка і селища Дубов'язівського радгоспу;
Краснопілля і селище залізничної станції Краснопілля, які об'єднано в один населений пункт — селище міського типу Краснопілля. Краснопільській селищній Раді підпорядковано населені пункти Вовків, Гребельки, Курінний, Михайлівка, Ступівка, Успенка;
Угроїди з підпорядкуванням Угроїдській селищній Раді населених пунктів Наумівка і Окіп та селищ Михайлівського заводу вогнетривів і Угроїдського радгоспу;
Низи з підпорядкуванням Низівській селищній Раді селища Низівського радгоспу і населеного пункту Дзержинський;
Кириківка з підпорядкуванням Кириківській селищній Раді населеного пункту Петрівський і селища залізничної станції Кириківка;
Чупахівка з підпорядкуванням Чупахівській селищній Раді населених пунктів Коновалик, Оленинський і Софіївка;
Ямпіль з підпорядкуванням Ямпільській селищній Раді населених пунктів Октябрщина, Прудище, Ростов і Рудня.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу село Шрамківку Шрамківського району із збереженням за селищем існуючого найменування.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутаті© трудящих від ЗО грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Згурівка Згурівського району;
- Кагарлик Кагарлицького району;
- Макарів Макарівського району;
- Ставище Ставищенського району;
- Тетіїв Тетіївського району;
- Узин Узинського району.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від ЗО грудня 1956 року віднесено до категорії селищ міського типу із збереженням існуючих найменувань населені пункти:
- Межева Межівського району;
- Перещепине Перещепинського району;
- Томаківка Томаківського району.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 7 грудня 1956 року в складі Будьоннівського району утворено Качкарську сільську Раду з центром в селі Циплаківські Качкарі, яке перейменовано на село Качкарське. Новоутвореній сільській Раді підпорядковано населені пункти Качкарське, Роза і Тихий Красноармійської сільської Ради; Веденський і Митькове-Качкарі Безіменської сільської Ради; Веселий і Голодуни Гусельщиківської сільської Ради; Павлівський і Шурупове Сєдово-Василівської сільської Ради.
Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих від 19 грудня 1956 року в складі Градизького району утворено Тимченківську сільську Раду, якій підпорядковано населені пункти Тимченки і Баталей Вереміївської сільської Ради.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року в складі Білоцерківського району утворено Коженицьку сільську Раду, якій підпорядковано населені пункти Коженики і Клочки Шкарівської сільської Ради.
Рішенням виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих від 14 листопада 1956 року ліквідовано Ущельнівську сільську Раду з включенням її території в смугу міста Ялти.
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих від 7 грудня 1956 року об'єднано сільські Ради:
Новоострівську і Погірцівську Рудківського району в одну Погірцівську сільську Раду;
Погарську і Орявську Славського району в одну Орявську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 7 грудня 1956 року ліквідовано сільські Ради:
Хомутівську Будьоннівського району з передачею її території в підпорядкування Сєдово-Василївській і Клинкинській сільським Радам;
Дерсівську Тельманівського району з передачею її території в підпорядкування Тельманівській і Приморській сільським Радам.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1956 року об'єднано Калинівську і Левківську сільські Ради Житомирського району в одну Левківську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної Ради депутатів трудящих від 17 грудня 1956 року об'єднано Трудо-любимівську і Високівську сільські Ради Михайлівського району в одну Високівську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих від 19 грудня 1956 року об'єднано Городську і Вереміївську сільські Ради Градизького району в одну Вереміївську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року ліквідовано сільські Ради:
Прилуківську Брюховицького району з підпорядкуванням її території Брюховицькій селищній Раді;
Заболоттівську Забузького району з підпорядкуванням її території Белзькій міській Раді;
Піддубнівську Забузького району з підпорядкуванням її території Угнівській міській Раді; Богутинську Поморянського району з підпорядкуванням її території Поморянській селищній Раді.
Тим же рішенням об'єднано сільські Ради:
Висоцьку і Заболотцівську Заболотцівського району в одну
Заболотцівську сільську Раду;
Заверешицьку і Повітненську Івано-Франківського району в одну Повітненську сільську Раду;
Новоставську і Честинську Куликівського району в одну Честинську сільську Раду;
Котівську і Новинївську Немирівського району в одну Новинівську сільську Раду;
Пикуловицьку і Борщовицьку Новояричівського району в одну Борщовицьку сільську Раду;
Бужоцьку і Білокамінську Олеського району в одну Білокамінську сільську Раду;
Лісневичівську і Містківську Пустомитівського району в одну Містківську сільську Раду;
Добрянську і Тернопільську Щирецького району в одну Тернопільську сільську Раду;
Сороківську і Никонковичівську Щирецького району в одну Никонковичівську сільську Раду;
Терновицьку і Чолгинівську Яворівського району в одну Чолгинівську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 22 грудня 1956 року об'єднано сільські Ради:
Люткївську та Залюттівську Заболоттівського району в одну Мокренську сільську Раду з передачею в підпорядкування цієї Ради села Мокре Кримненської сільської Ради;
Кримненську і Броницьку Камінь-Каширського району в одну Броницьку сільську Раду;
Комарівську і Солов'ївську Старовижївського району в одну Солов'ївську сільську Раду;
Рудняйську і Сьомаківську Луківського району в одну Сьомаківську сільську Раду;
Ставищенську і Качинську Камінь-Каширського району в одну Качинську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року об'єднано сільські Ради:
Пустопільську і Свердловську Бобринецького району в одну Свердловську сільську Раду;
Кам'янську і Ново-Олександрівську Бобринецького району в одну Ново-Олександрівську сільську Раду;
Донино-Кам'янську і Топилянську Знам'янського району в одну Трепівську сільську Раду з центром в селі Трепівка.
Рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року об'єднано Малосквирську і Яблунівську сільські Ради Білоцерківського району в одну Яблунівську сільську Раду.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1956 року ліквідовано Карло-Лібкнехтівську сільську Раду Харцизького району з підпорядкуванням її території Ждановській селищній Раді.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих від 15 жовтня 1956 року перенесено центри і перейменовано:
Карповецьку сільську Раду Меджибізького району на Пилявківську;
Немиринецьку сільську Раду Волочиського району на Федірківську.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради депутатів трудящих від 29 листопада 1956 року перенесено центр і перейменовано Селищенську сільську Раду Новоселицького району на Зеленогайську.
Тим же рішенням перейменовано сільські Ради:
Задубрівську Садгірського району на Горішньошеровецьку і Старо-красношорську Сторожинецького району на Красношорську.
Рішенням виконавчого комітету Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1956 року перенесено центри і перейменовано сільські Ради:
Петрівську Станично-Луганського району на Красноталівську;
Червонозірківську Міловського району на Ярську з об'єднанням поселень Поповоярський, Лозовий і Городичанський в один населений пункт — село Ярське.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 7 грудня 1956 року центр Талаківської сільської Ради Будьоннівського району перенесено в село Пікузи, яке перейменовано на село Комінтернове; Талаківську сільську Раду перейменовано на Комінтернівську.
Тим же рішенням перенесено центр і перейменовано Клинкинську сільську Раду Будьоннівського району яа Ковську.
Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих від 19 грудня 1956 року перейменовано сільські Ради: Вовчанську Кобеляцького району — на Берєжнівську;
Запорізько-Кручанську Пирятииського району — на Великокручанську;
Минівську Полтавського району — на Курилехівську;
Радгоспівську Чутівського району — на Василівську;
Таранушицьку Кобеляцького району — на Кіровську.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року населені пункти Григорівна,- Кам'янка і Ново-Слов'янський Григорівської сільської Ради Межівського району об'єднано в один населений пункт, якому присвоєно найменування — село Межева. Григорівську сільську Раду перейменовано на Межівську.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року перейменовано сільські Ради:
Дубинівську Заболотцівського району — на Дуб'ївську;
Думицько-Замківську Магерівського району — на Замківську.
Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 22 грудня 1956 року село Зачернеччя Сьомаківської сільської Ради Луківського району передано в підпорядкування Біличівській сільській Раді з перенесенням в це село центра сільради; Біличівську сільську Раду перейменовано на Зачернецьку.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року перенесено центр і перейменовано Костянтинівську сільську Раду Знам'янського району на Володимирівську.
Тим же рішенням населені пункти Миколо-Бурдаєнківської сільської Ради Долинського району — Василівка, Коропиний, Миколо-Бурдаєнківка, Ново-Текелине і Текелине об'єднано в один населений пункт — село Василівка.
Миколо-Бурдаєнківську сільську Раду перейменовано на Василівську.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від ЗО грудня 1956 року скасовано рішення від ЗО жовтня 1956 року про перенесення центра і перейменування Топилянської сільської Ради Томаківського району.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради депутатів трудящих від 29 листопада 1956 року населений пункт Спаска Глиницької сільської Ради Вашківецького району передано в підпорядкування Михальчанській сільській Раді Чернівецького району.
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих від 7 грудня 1956 року передано:
село Тершаків Колодрубівської сільської Ради — в підпорядкування Монастирецькій сільській Раді Комарнівського району;
село Романівку Новоострівської сільської Ради — в підпорядкування Коропузькій сільській Раді Рудківського району.
Рішенням виконавчого комітету Сталінської обласної Ради депутатів трудящих від 7 грудня 1956 року в складі Будьоннівського району передано населені пункти:
Пищевик і Черненка Красноармійської сільської Ради — в підпорядкування Павлопільській сільській Раді;
Петрівський, Порохня і Сирітський Сєдово-Василівської сільської Ради — в підпорядкування Красноармійській сільській Раді;
Маркин Сєдово-Василівської сільської Ради і Холодний Сєдовської селищної Ради — в підпорядкування Ковській сільській Раді;
Ворошиловський, Дзержинський, Ленінський і Нова Таврія Широкинської сільської Ради — в підпорядкування Комінтернівській сільській Раді.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року передано населені пункти:
по Золочівському району: Пригородок Струтинської сільської Ради — в підпорядкування Золочівській міській Раді; Копані і Купцева Монастироцької сільської Ради — в підпорядкування Єлиховичівській сільській Раді.
По Кам'янсько-Бузькому району — Лани Прибужанівської сільської Ради — в підпорядкування Кам'янсько-Бузькій міській Раді.
По Нестеровському району — Візенберг Мацошинської сільської Ради — в підпорядкування іКостиївській сільській Раді Куликївського району.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року селища Вільна Долина і Першотравенка виключені з смуги міста Кривий Ріг і підпорядковані:
Вільна Долина — Недайводській сільській Раді;
Першотравенка — Петриківській сільській Раді Криворізького району.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року населений пункт Козаки Тростянецької сільської Ради Золочівського району підпорядковано Новоселищенській селищній Раді.
Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 22 грудня 1956 року село Передмістя-Турійське Обенижівської сільської Ради Турійського району передано в підпорядкування Турійській селищній Раді.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року передано:
селище Жакчик Завалівської сільської Ради Гайворонського району — в підпорядкування Чемерпільській сільській Раді;
село Костянтинівку Володимирівської сільської Ради Знам'янського району — в підпорядкування Петрівській сільській Раді.
Тим же рішенням поселення Тимофіївку Васинської сільської Ради Ново-празького району об'єднано з селом Мошорине Мошоринської сільської Ради в один населений пункт село Мошорине.
Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1956 року населений пункт Павленки Лихолітської сільської Ради передано в підпорядкування Митьківській сільській Раді Іркліївського району.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від ЗО грудня 1956 року населені пункти Зоря, Маяк і Прогрес Томаківського району передано в підпорядкування Марганецькій міській Раді депутатів трудящих.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року селище Найвег Гуляйпільської сільської Ради Шорського району перейменовано на село Октябрське.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 21 грудня 1956 року новопобудованим населеним пунктам у Великомостівському районі присвоєно найменування: селищу шахти № 1 Межирічанської сільської Ради — Хмельницький;
селищу шахти № 5—9 Сілецької сільської Ради — Кіровський.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих від 24 грудня 1956 року присвоєні найменування населеним пунктам:
по Кіровоградському району:
поселенню радгоспу ім. Кірова Ново-Павлівської сільської Ради — село Вільне;
поселенню радгоспу ім. XVIII партз'їзду Федорівської сільської Ради — село Степове;
по Устинівському району:
поселенню центральної садиби радгоспу ім. Димитрова Ворошиловської сільської Ради — село Димитрове;
поселенню центральної садиби радгоспу «Інгульський» Ганно-Требинівської сільської Ради — село Інгульське;
поселенню центральної садиби радгоспу «Сагайдак» Медівської сільської Ради — село Докучаєве.
Тим же рішенням перейменовано населені пункти:
Ново-Мотронівка Малопомічнянської сільської Ради Ново-Українського району — на село Ново-Андріївка;
Мануйлївка Чечеліївської сільської Ради Петрівського району — на село Малинівка;
по Червонокам'янському району:
Хрещато-Пролетарка Ленінської Першої сільської Ради — на село Пролетарське;
Червоно-Братське Ленінської Першої сільської Ради — на село Братське;
Ганнівка Друга Михайлівської сільської Ради — на село Першотравневе;
Червона Дубівка Михайлівської сільської Ради — на село Дубівка;
Червона Пахарівка Михайлівської сільської Ради — на село Пахарівка.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
