Біблія (Огієнко)/Новий Заповіт/Послання св. апостола Павла до ефесян

Послання св. апостола Павла до
ефесян
Привіт ефеся́нам

1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, святим, що в Ефе́сі, і вірним у Христі Ісусі, —

 2 нехай буде вам благода́ть та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

Щоб усе об'єдналось у Христі!

 3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благослове́нням духовним у небесах,

 4 так як вибрав у Ньому Він нас перше зало́ження світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові,

 5 призна́чивши напере́д, щоб нас усинови́ти для Себе Ісусом Христом, за вподо́банням волі Своєї,

 6 на хвалу́ слави благода́ті Своєї, якою Він обдарував нас в Улю́бленім,

 7 що маємо в Ньому відку́плення кров'ю Його, про́щення провин, через багатство благода́ті Його,

 8 яку Він намно́жив у нас у всякій премудрості й розва́жності,

 9 об'явивши нам таємни́цю волі Своєї за Своїм уподо́банням, яке постановив у Самому Собі,

 10 для уря́дження ви́повнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, — що на небі, і що́ на землі.

 11 У Нім, що в Нім стали ми й спадкоє́мцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,

 12 щоб на хвалу́ Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.

 13 У Ньому й ви, як почули були слово правди, Єва́нгелію спасі́ння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обі́тниці,

 14 Який є завда́ток нашого спа́дку, на викуп здобутого, на хвалу́ Його слави!

Христос — Голова Церкви

 15 Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,

 16 не перестаю за вас дя́кувати, і в моли́твах своїх за вас згадую,

 17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та об'явлення для пізна́ння Його,

 18 просвітив очі вашого серця,[1] щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спа́док у святих,

 19 і яка безмірна ве́лич Його сили в нас, що віруємо за ви́явленням поту́жної сили Його,

 20 яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі право́руч Себе,

 21 вище від усякого уря́ду, і вла́ди, і сили, і панува́ння, і всякого йме́ння, що на́зване не тільки в цім віці, але й у майбу́тньому.

 22 І все впокорив Він під ноги Йому́, і Його дав найвище за все — за Голову Церкви,

 23 а вона — Його тіло, по́вня Того, що все всім наповня́є!

Мертві через гріхи ожили в Христі

2 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,

 2 в яких ви колись проживали за звича́єм віку цього́, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухня́них,

 3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думо́к, і з природи були дітьми́ гніву, як і інші, -

 4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,

 5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив ра́зом із Христом, — спасені ви благода́ттю, -

 6 і ра́зом із Ним воскресив, і ра́зом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,

 7 щоб у наступних віках показати безмірне багатство благода́ті Своєї в до́брості до нас у Христі Ісусі.

 8 Бо спасені ви благода́ттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,

 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився.

 10 Бо ми — Його тво́риво, ство́рені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготува́в, щоб ми в них перебува́ли.

Ми будуємось на Христі

 11 Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно „обрізані“ на тілі звуть „необрізаними“,

 12 що ви того ча́су були́ без Христа, відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі.

 13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були́, стали близькі́ Христовою кров'ю.

 14 Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував середи́нну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, -

 15 Він Своєю наукою знищив Зако́на заповідей, щоб з обох збудувати Собою одно́го ново́го чоловіка, мир чинивши,

 16 і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.

 17 І, прийшовши, „Він благовісти́в мир вам, далеким, і мир близьки́м“,

 18 бо обоє Ним маємо при́ступ у Дусі однім до Отця.

 19 Отже, ви вже не чужі й не прихо́дьки, а співгорожа́ни святим, і домашні для Бога,

 20 збудовані на основі апо́столів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,

 21 що на ньому вся[2] буді́вля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,

 22 що на ньому і ви ра́зом будуєтеся Духом на оселю Божу.

Павлові да́на благода́ть провіщати поганам

3 Через це я, Павло, є в'я́зень Ісуса Христа за вас, поган, —

 2 якщо ви тільки чули про заря́дження Божої благодаті, що для вас мені да́на.

 3 Бо мені об'я́вленням дано пізнати таємницю, як писав я вам коротко вище,

 4 з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розумі́ння таємни́ці Христової.

 5 А вона за інших поколінь не була оголошена лю́дським сина́м, як об'явилась тепер через Духа Його святим апо́столам і пророкам, —

 6 що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обі́тниці в Христі́ Ісусі через Єва́нгелію,

 7 якій служи́телем я став через дар благода́ті Божої, що дана мені чином сили Його.

 8 Мені, найменшому від усіх святих, да́на була оця благода́ть, — благовісти́ти поганам недосліджене багатство Христове,

 9 та ви́світлити, що́ то є заря́дження таємни́ці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,

 10 щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,

 11 за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,

 12 в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього.

Щоб Христос замешкав у ваших серцях

 13 Тому́ то благаю я вас не занепада́ти духом через терпіння моє через вас, бо воно — ваша слава.

 14 Для того схиляю коліна свої перед Отцем,

 15 що від Нього має йме́ння кожен рід на небі й на землі, —

 16 щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцни́тися через Духа Його в чоловікові вну́трішнім,

 17 щоб Христос через віру заме́шкав у ваших серця́х, щоб ви, закорі́нені й основані в любові,

 18 змогли зрозуміти зо всіма́ святими, що́ то ширина́ й довжина́, і глибина́ й вишина́,

 19 і пізнати Христову любов, яка перевищує знання́, щоб були ви напо́внені всякою повното́ю Божою.

 20 А Тому́, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або ду́маємо, силою, що діє в нас,

 21 Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амі́нь.

Поводьтеся гі́дно покли́кання

4 Отож, благаю вас я, в'я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гі́дно покли́кання, що до нього покликано вас,

 2 зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного,

 3 пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою.

 4 Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання.

 5 Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення,

 6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх.

 7 А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.

 8 Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“

 9 А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

 10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все.

 11 І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників,[3] а тих за па́стирів та вчителі́в,

 12 щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового,

 13 аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́,

 14 щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,

 15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.

 16 А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю.

Зодягніться в ново́го чоловіка

 17 Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, —

 18 вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць,

 19 вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю.

 20 Але ви не так пізнали Христа,

 21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

 22 щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,

 23 та відновлятися духом вашого розуму,

 24 і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.

Говоріть тільки слово будівне́

 25 Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного.

 26 Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,

 27 і місця дия́волові не давайте!

 28 Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.

 29 Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує.

 30 І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.

 31 Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю.

 32 А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!

Поводьтеся, як діти світла

5 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,

 2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.

 3 А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,

 4 і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.

 5 Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!

 6 Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —

 7 тож не будьте їм спільниками !

 8 Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,

 9 бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.

 10 Допевня́йтеся, що приємне для Господа,

 11 і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.

 12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!

 13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.

 14 Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“

Наповняйтеся Духом

 15 Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,

 16 використо́вуючи час, — дні бо лукаві!

 17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.

 18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,

 19 розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,

 20 дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,

 21 ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.

Чоловік і жінка

 22 Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —

 23 бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!

 24 І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.

 25 Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,

 26 щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,

 27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!

 28 Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.

 29 Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,

 30 бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!

 31 „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.

 32 Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!

 33 Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!

Діти й батьки́

6 Діти, — слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!

 2 „Шануй свого батька та матір“ — це перша заповідь з обі́тницею, —

 3 „щоб добре вело́ся тобі, і щоб ти був на землі довголітній!“

 4 А батьки, — не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напомина́нні й остере́женні Божому!

Раби й пани

 5 Раби, — слухайтеся тілесних панів зо стра́хом і тремті́нням у простоті́ серця вашого, як Христа!

 6 Не працюйте тільки про лю́дське око, немов чоловіковго́дники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,

 7 служіть із зичли́вістю, немов Господе́ві, а не лю́дям!

 8 Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме оде́ржить від Господа, чи то раб, чи то вільний.

 9 А пани, — чиніть їм те са́ме, занеха́юйте погро́зи, знайте, що для вас і для них є на небі Госпо́дь, а Він на обличчя[4] не дивиться!

Зміцняйтеся в Господі

 10 Наре́шті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могу́тністю сили Його!

 11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хи́трощів диявольських.

 12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти вла́ди, проти світоправителів цієї те́мряви, проти піднебесних ду́хів зло́би.

 13 Через це візьміть повну Божу збро́ю, щоб могли ви дати о́пір дня злого, і, все виконавши, витримати.

 14 Отже, стійте, підперезавши сте́гна свої правдою, і зодягнувшись у броню́ праведности,

 15 і взувши ноги в готовість Єва́нгелії миру.

 16 А найбільш над усе візьміть щита́ віри, яким зможете погасити всі огне́нні стрі́ли лукавого.

 17 Візьміть і шоло́ма спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.

 18 Усякою молитвою й благанням кожного ча́су моліться у Дусі, а для того пильнуйте з повною витрива́лістю та молитвою за всіх святих,

 19 і за мене, щоб да́не було́ мені слово відкрити уста́ свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Єва́нгелії,

 20 для якої посо́л я в кайда́нах, щоб сміли́во про неї звіщати, як належить мені.

Посольство Тихика.

 21 А щоб знали і ви щось про мене, та що́ я роблю́, то все вам розпові́сть Тихи́к, улю́блений брат і в Господі вірний служи́тель,

 22 якого послав я до вас на це са́ме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він поті́шив.

Закінчення

 23 Мир брата́м і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!

 24 Благода́ть зо всіма́, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амі́нь.

  1. „Серце“ в біблійній мові часто розум.
  2. Або: всяка.
  3. Грецьке εύαγγελιοτής — проповідник Євангелії (доброї звістки).
  4. Гебраїзм: на обличчя — на особу.