Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Книга Псалмів/105 (106)

Біблія
пер.: Іван Огієнко

Старий Заповіт
Книга Псалмів
Псалом 105 (106)
• Інші версії цієї роботи див. Псалом 105 1988
ПСАЛОМ 105 (106)

 1 Алілу́я! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосе́рдя!

 2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?

 3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!

 4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,

 5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!

 6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.

 7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.[1]

 8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.

 9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!

 10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,—

 11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!

 12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.

 13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,

 14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,

 15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість[2] послав в їхню душу.

 16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.

 17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,

 18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

 19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

 20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

 21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

 22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

 23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!

 24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,

 25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.

 26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,

 27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!

 28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,

 29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!

 30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,

 31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.

 32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,

 33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.

 34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —

 35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.

 36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.

 37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,

 38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,

 39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.

 40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,

 41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,

 42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.

 43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!

 44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту,[3] коли почув їхні блага́ння,

 45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,

 46 і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!

 47 Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!


 48 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я![4]

——————

  1. Червоне море — грецька назва, у гебрейській Біблії завжди jam Suf: Очеретяне море.
  2. Razon — схуднення; або: нудота, ситість.
  3. Тіснота — гебраїзм: горе, біда, лихо.
  4. Вірш 48 — це закінчення для всієї IV Книги Псалмів.
 Книга Псалмів 

1  ·  2  ·  3  ·  4  ·  5  ·  6  ·  7  ·  8  ·  9  ·  10 (11)  ·  11 (12)  ·  12 (13)  ·  13 (14)  ·  14 (15)  ·  15 (16)  ·  16 (17)  ·  17 (18)  ·  18 (19)  ·  19 (20)  ·  20 (21)  ·  21 (22)  ·  22 (23)  ·  23 (24)  ·  24 (25)  ·  25 (26)  ·  26 (27)  ·  27 (28)  ·  28 (29)  ·  29 (30)  ·  30 (31)  ·  31 (32)  ·  32 (33)  ·  33 (34)  ·  34 (35)  ·  35 (36)  ·  36 (37)  ·  37 (38)  ·  38 (39)  ·  39 (40)  ·  40 (41)  ·  41 (42)  ·  42 (43)  ·  43 (44)  ·  44 (45)  ·  45 (46)  ·  46 (47)  ·  47 (48)  ·  48 (49)  ·  49 (50)  ·  50 (51)  ·  51 (52)  ·  52 (53)  ·  53 (54)  ·  54 (55)  ·  55 (56)  ·  56 (57)  ·  57 (58)  ·  58 (59)  ·  59 (60)  ·  60 (61)  ·  61 (62)  ·  62 (63)  ·  63 (64)  ·  64 (65)  ·  65 (66)  ·  66 (67)  ·  67 (68)  ·  68 (69)  ·  69 (70)  ·  70 (71)  ·  71 (72)  ·  72 (73)  ·  73 (74)  ·  74 (75)  ·  75 (76)  ·  76 (77)  ·  77 (78)  ·  78 (79)  ·  79 (80)  ·  80 (81)  ·  81 (82)  ·  82 (83)  ·  83 (84)  ·  84 (85)  ·  85 (86)  ·  86 (87)  ·  87 (88)  ·  88 (89)  ·  89 (90)  ·  90 (91)  ·  91 (92)  ·  92 (93)  ·  93 (94)  ·  94 (95)  ·  95 (96)  ·  96 (97)  ·  97 (98)  ·  98 (99)  ·  99 (100)  ·  100 (101)  ·  101 (102)  ·  102 (103)  ·  103 (104)  ·  104 (105)  ·  105 (106)  ·  106 (107)  ·  107 (108)  ·  108 (109)  ·  109 (110)  ·  110 (111)  ·  111 (112)  ·  112 (113)  ·  113 (114, 115)  ·  114 (116)  ·  115 (116)  ·  116 (117)  ·  117 (118)  ·  118 (119)  ·  119 (120)  ·  120 (121)  ·  121 (122)  ·  122 (123)  ·  123 (124)  ·  124 (125)  ·  125 (126)  ·  126 (127)  ·  127 (128)  ·  128 (129)  ·  129 (130)  ·  130 (131)  ·  131 (132)  ·  132 (133)  ·  133 (134)  ·  134 (135)  ·  135 (136)  ·  136 (137)  ·  137 (138)  ·  138 (139)  ·  139 (140)  ·  140 (141)  ·  141 (142)  ·  142 (143)  ·  143 (144)  ·  144 (145)  ·  145 (146)  ·  146 (147)  ·  147  ·  148  ·  149  ·  150