бурнус
бурнус
|
*Бурну́с, са, м. Бурнус. В їх на плечах бурнуси, що одкидуються на голову. Крим.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
|
*Бурну́с, са, м. Бурнус. В їх на плечах бурнуси, що одкидуються на голову. Крим.