| ◀ Руска міщаньска читалня в Чернівцях | Буковина. Ч. 3 під ред. Сильвестра Дашкевича Дрібні вісти |
Нові книжки ▶ |
|
Цїсарску родину павістила знов неумолима смерть. Мати цїсаревої, архикнягиня Людовика, померла в вівторок, дня 26-го с. м. в Монахії.
Донечку здорову повила архикнягиня Марія Валєрія дня 27-го с. м.
† Саме перед зикінченєм сего числа, дістали ми зі Львова дуже сумно вість, що щирий патріо проф. Дамян Гладилович помер. Похорони відбудуть ся в суботу.
Др. Степ. Саґін іменований волоским катедральним проповідником.
О. архиманд Мирон Калїнеску дістав на сам Йордан за свої великі заслуги для ромунизациї православної церкви на Буковинї від преосьвященого Сильвестра мітру.
Конкурс на лїкарів громадских для Молодїї, Топорівцїв і Нових Мамаївцях з платнею 400 зл. річно розписує наново черновецке староство з речницем до 16-го лютого. Добре би було, якби найшов ся який лїкар Русин, що схотїв би поміж Русинами працювати.
Сумний стан черновецких фінансів показує ся з теперишних нарад над буджетовим прелїмінарем в радї міскій. Видатки виносять 345.956 зл., а приходи разом з 5% додатком до податків лише 317.111 зл.; одже остає недобір 28.845 зл., котрий треба покрити або новою пожичкою, або новими додатками до податків. На самі школи видає місто 59.046 зл. а окрім того ще 256 зл. в надзвичайних видатках, не вчисляючи в те відсотків від гроший, за які збудовано будинки шкільні.
Задушевні бажаня добре знаної клїки, що аж пропадає за сумними в істориї Буковини часами Алєзанього, найшли дня 22-го с м. вираз в „Wiener Allgemeine Zeitung“ котра нїби то дістала телєграму з Любляни, що краіньский президент краєвий бр. Вінклєр має вже в марцю уступити, а єго місце має заняти буковиньский президент краєвий ґр. Паче, Ся клїка думає, що такими поголосками щось вдїє, але даремні заходи; ми знаємо з певного жерела. що о перенесеню ґр. Пачого в кругах правительственних і бесїди не було.
Учителїв народних в Галичинї великий недостаток. Зачерез те було в 1890-ім р 64 шкіл зорґанїзованих, але не отворених, 91 шкіл понад місяць замкнених, 96 кляс надетатових дозволених, а неотворених, а при 463 школах треба було обсадити посади учительскі особами без квалїфікациї і по більшій части невідповідними. Но стало одже звиш 600 учителів. Сей стан погіршив ся ще в протягу року 1891-го. Аби вирадити сему лихови будуть отворені нові семинариї учительскі і буде підвисшена вдвоє (на 60.000 зл.) сума на запомогу для учеників і учениць в семинариях учительских. Не думаємо, щоб се було єдине лїкарство. Треба полїпшити долю учительства, треба за мозольну і утяжливу працю лїпше заплатити, тодї найдуть ся охочі до стану учительского. Не один пішов би до семинариї учительскої, але як згадає, яке єго нужденне житє чекає, шукає иншого хлїба!
Перехід на православіє. Як вже звістно, перейшла руска колонїя в Міннеаполїс в Північній-Америцї з своїм сьвященником о. Товтом в осени тамтого року на православіє. Тепер же доносить „Руске Слово“ в Шенандоа, що 3-го грудня тамтого року з-їхало ся було в Газельтонï 11 гр. кат. сьвященників руских, по більшій части зайшовших з Угорскої Руси, і урадили перейти на православіє та нарід до принятя православія приготовляти. Причиною сего кроку має бути розпорядженє з Риму, що жонатим гр. кат. сьвященникам не вільно бути в Америцї, а лише нежонатим — Хтів мати Рим безженьство, тепер має православіє.
Сокотїть дїтвору! Семилїтна дївчинка, Анна Шмеґнер в Стражі розкладала 15-го с. м в непритомности матері огонь в печі; притім заняла ся одежина і дитина, помимо того, що зараз таки на єï крик прибігла мати і огонь погасила, так попарила ся, що незадовго померла.
Пожар навістив в Боянчуку в суботу рано о. Діяконовича. Огонь вибух зачерез неосторожність парубка в стайні на фільварку, причім згоріло 12 коний, і один віл, одна корова і ріжні господарскі приряди.
На інфлюенцу умерло, як доносять з Венециї, 14-го с. м. 56 осіб, а в Туринї 84 т. є. тілько, кілько умирало найбільше підчас холєри в 1884-ім році. — З других місць Італїї доносять також о великій смертельности в наслїдок інфлюенци.
Повітове товариство учителїв в Серетї відбуло дня 10-го с. м. під проводом п. Мироновича загальний збір. Перед усїм на внесене п. Бемера іменовано члена шкільної ради повітової п. Подагйского задля єго заслуг для шкільництва і учительства почесним членом. Відтак запали поміж иншими ухвали, щоб видїл внїс до сойму петицию о додаток дорожняний і щоб віднїс ся также до центрального видïлу, аби і той в тій справі подав петицию, та щоб обходити 28-го марця с. р. 300-лїтні роковини уродин славного педабоґа Коменїюса.
Львівскі „механїки“ від чужих замків можутуть сьміло іти на перегони в своїй штуцї з першорядними такими, „механїками“ европейских столиць. Оногди над вечером увійшли три тукі злодїї до одного склепу з обувєм і коли два з них старали ся відвернути увагу властительки склепу, третий ухопив кільканацять пар обуви й утік. А сталось се на найлюднїйшій улицї Галицкій в склепі п. Кассабана. Оногди 14-лїтний Олександер Угорщак, котрий від 8-го року житя занимає ся тим фахом, увійшов до одного шинку, а запустивши ся в розмову з властителем, лівою рукою відсунув шуфляду і витягнув зі столика маловартний годинник. Однак сим разом якось так пішло, що господар прихопив єго, а Угорщак почав ще книти собі з господаря, що не має нічого в шуфлядї. „В таких — казав — часах навіть порядний злодїй не годен вижити“.
Тверда — натура. В Чернівцях на передмістю Рош сїла собі 65-лїтна Парашка Ангелюк на розпалену бляху, аби загріти ся, та так заговорила ся з челядию, що й не чула, коли одїж на нїй перегоріла і почало вже печи тїло; кинула ся аж тогди, коли бляха перепекла на нїй шкіру. I поміч лїкарска нїчого не помогла; жінка твердої — натури померла.
Добродїї росийскі. Місто Петербург закупило для голодуючих за 350.000 руб. 500 возів муки по високій цїнї 1 руб. 55 коп. за один пуд, та в тім лихо, що мука нї до чого. Розслїди показали, що се „мішанина полови, лушпиня, незмеленого збіжа і якогось сїрого мучистого пороху, котрий, як показало ся, є з глини і піску. Опакованє тої муки так само нечуване. Кождий міх важить замість звичайних 7 до 8 фунтів, що найменше 17 до 18 фунтів. Міхи прості, грубі, бруднї, лата на латї, а велика часть міха завернена до середини, щоби тим чином виповнити величину. Богато міхів роздертих, у инших дїри позатикані сїном, а майже половина міхів попромакали. Коли Петербурский уряд, мійский вдав ся в такі несумлїнні операциї, то що-ж казати про инші уряди в краю, котрим также безнастанно роблять закиди несумлїнности. Оттаке то „у тім раю“ роблять людям люди! — Нарештї коли ґазети наробити богато галасу, то урядники зложили 100 000 руб. на покритє страт, а купця мали арештувати.
На Сухоти умирає найбільше людий в Будапештї, бо около 609 мешканцїв на кождих 400.000. Дотепер гадали, що хороба та найбільше папує у Віднї, тимчасом Відень уступив — очивидно дуже радо — перше місце Будапештови.
Кілько платимо податків в Австриї? В нїмецкій радї державній сказав посол Бебель, що в Нїмеччинї люди занадто обложені податками. За те „Колоньска ґазета" вказує на далеко більші тягарі податкові в Австро-Угорщинї. I так каже та ґазета: „Податок ґрунтовий виносить в Австриї 22,7 процент чистого доходу, а сей дохід, як се можна многокротно доказати, порахований занадто високо. Податок домовий від наймлених домів в менших містах 20 а в більших 26,66 проц. чиншу. Податок доходовий с 17—20 проц. дотичного доходу. Податок заробковий є два а навіть три рази такий за великий, як той сам податок в Прусах. Монополь соли збільшає цїну соли в стосунку до коштів виробу о 600, а монополь тютюну цїну тютюну о яких 259 проц. Ліотерія оподатковує грачів майже на половину їх ставок. Податок від пива найвисший на цїлу Европу. На вино, квас, худобу на заріз, мнясо і тім н. є восокий податок споживчий, що становить часто 20-30 проц. цїни дешевого звичайного вина. В більших містах побирає держава від 200 предметів щоденного вжитку акцизу часто около 26 проц, цїни. Належитости i штемплї тяжать майже без виїмки на всїх правних орудках. Податок дїдицтва сягає у некревних аж до 10 проц. дїдицтва. Перенесеня нерухомого майна через купно підлягає без огляду на всякі довги оплатї 4,37 проц. вартости. До того ще цло, податок від цукру, від горілки, шинкове, оплата войскова і т. п. А вже-ж тягарі громадскі также не малі“ — Чиста правда!
Веснянна погода серед зими. З початком сего місяця настало таке тепло, як би то справдї була вже весна. Д. 9-го с. м. було у Львові около 10 год. перед полуднем 6 степенїв тепла. Снїг по полях доокола Львова майже весь вже стопив ся і озимина зеленїла ся. Кажуть, що більше як трицять лїт не було так теплої зими, як сего року. Ще більше проявилась веснянна теплота коло Відня. Там на так званій Софійскій полонинї (Sophien-Alpe) позацвитали вже весняні квітки як первесинця (Primula) або так звані „Ключики" і „Божі пальчики“. Єсть то безпечно дуже рідкий случай, щоби ті квітки цвили в перших днях сïчня, але ще рідшій, щоби вже тепер цвив вовчинець, (вовче лико, Daphne) та підбіл і підліска (Anemone hepatika), як тепер діє ся коло Відня, де крім того верба вже пускає а базьки на лїщинï стали вже в двоє так довгі як бувають в зимі. — В селï Хотїни, повіту Калуского появило ся сими днями, як пише нам дописатель, кілька бузьків; вони прилетїли, як люди кажуть, ще днем перед різдвом. Навіть найстарші люди в селï не затямили, щоби о сïй порі видїв хто бузьків. — Чи не принесли нам ті бузьки теперішного зимна тай снїгу, бо таке тепло уважаєсь за недобрий знак і звичайно кажуть, що зима ще потисне.