Чи чуєте! Йде жар на нас,

Братам (1917)
Василь Бобинський
1917
Василь Бобинський, Поезії. Київ, 1967

Іде пожога, йде пожар!..

Пожар от пекла та до хмар!

Аж ясний промінь сонця згас.


А промінь сонця вже погас,

І сонце котиться у хлань...

Дивіться! Гей! Йде жар на нас

І прискає під неба грань!


Гей, браття! Там рокоче грім

Під бурі свист, під моря шум.

На скелю скеля, злім на злім

Валяться й богу виють глум.


Гей, браття! Киньмося в пожар!

Там розгін, сила, вічність там.

Упав престол, скотився цар...

Заглада, згуба, смерть катам!


Гей, браття! В бій спішім, летім,

Скидаймо з себе сталь кайдан

І, вольні духом, покажім,

Що жоден нас не вб'є тиран.


Палім, руйнуймо все старе,

Усе, що дряхле, все гниле

Та куймо кращеє, нове —

Народу щастя золоте.


Гей, браття! Гляньте, там зоря,

Маленька зіронька на путь

Нам шле проміння... Вічна тьма

Вже гине... Гляньте, там ідуть

Ряди старих борців у бій

З суворим блиском у очах...

Гей, брате рідний, брате мій,

Хватай за зброю, йди на шлях

Туди — за нами... Йди на бій!..