безпремінно

безперемінно

Безперемі́нно, нар. Непремѣнно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VII. 43.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Безперемі́нно, нар. Непременно. Уночі безперемінно буду. О. 1862. VII. 43.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28