бандур
бандур
|
Ба́ндур, ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ба́ндур, ра, ж. Содержатель публичного дома. Желех.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28