бакаляр

бакаляр

Бакаля́р, ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. I. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. I. 231.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Бакаля́р, ра, м. 1) Ученик, школяр. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. I. 219. 2) Учитель детей. Шейк. 3) Дьячок. Чуб. I. 231.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28