Малпа, осел,
Медвідь и козел
Захтіли грать концерт.
Инструментів дістали,
И нотів придбали,
Сіли — давай грать!
Ріжуть, грають скілки сили…
А музичне якось діло,
Не иде ім в лад!
Що за біда? „Ми зле сіли…
Сядьмо так.“ Місця змінили,
А концерту все нема!
Довго вони міркували,
То вставали, то сідали,
Як слід ноти оглядали,
Инструменти підправляли,
А заграть — ніраз!
Тут ім встрівся чоловік,
Що немалий прожив вік, —
Старий то був дід.
Каже ім: „Хоть ви сідайте,
Хоть всі струни повривайте
Музиками буть вам годі!
Ви не взялися до свого.
От же вам и з діла сёго
Не буде нічого.
|