Байки (Свєнціцький, 1874)/Лисиця й виноградъ

by Павло Сво̂й

◀ Ро̂вня

Байки Павло Сво̂й Лисиця й виноградъ

Собаки ▶

• Цей текст написаний максимовичівкою‎. • Інші версії цієї роботи див. Лисиця й виноград

Львів: Товариство «Просвіта», 1874

Лисиця й виноградъ.

Спѣлый та смачненькій виноградъ росте,
Высокій муръ камѣнный єго стереже.
Лисиця по̂дъ муромъ очкомъ споглядає
На той виноградець, и слинку ковтає.
 Виноградъ высоко,
 И хоть бачить око
 Зубами не ймешь!

Стояла лисичка, дивилась пильненько,
А далѣй знай каже: „Рвать єго раненько“
Себъ то виноградъ ще не достигъ!
 Ще разъ подивилась,
 А пото̂мъ пустилась,
 У лѣсъ мандрувать.
 Не одному въ свѣтѣ
 Можнабъ, мои дѣти,
 Сю байку сказать.

 

---