Байки (Свєнціцький, 1874)/Дѣдъ и смерть

by Павло Сво̂й

◀ Ласто̂вка и воробець

Байки Павло Сво̂й Дѣдъ и смерть

Птахъ, щупакъ и ракъ ▶

• Цей текст написаний максимовичівкою‎. • Інші версії цієї роботи див. Дід і Смерть

Львів: Товариство «Просвіта», 1874

Дѣдъ и смерть.

Дѣдъ якъ вязку дровъ извѣвъ,
То по̂дъ нею ажь присѣвъ.
„Господоньку — каже — милый!
Лучшебъ минѣ у могилѣ,
Чимъ на свѣтѣ бѣдовати,
Весь вѣкъ тяжко горювати.
Кобы Богъ давъ хутше вмерти —
Прійди, прійди, моя смерти!“
А тутъ зъ лѣса щось шелесть,
Смерть съ косою вже и єсть.
 „Чого хочешь, небоже?
 Смерть всѣмъ радо поможе.“
Дѣдъ поглянувъ… затрусивъ ся
Низесенько поклонивъ ся:
„Зробѣть — каже — минѣ ласку,
Та завдайте сихъ дровъ вязку!“

 

---