Байки (Свєнціцький, 1874)/Дѣдъ и камѣнь

Байки
Павло Сво̂й
Дѣдъ и камѣнь
• Цей текст написаний максимовичівкою‎.
• Інші версії цієї роботи див. Дід і камінь
Львів: Товариство «Просвіта», 1874
Дѣдъ и камѣнь.

 Переходивъ дѣдъ дорогу,
 Тай збивъ собѣ въ камѣнь ногу.
 „До чого се дрантя! — каже —
 Отъ середъ дороги ляже
 И калѣчить людямъ ноги!“
 Ажь тутъ съ Климовои хаты
 Выбѣгъ песъ чорный, кудлатый,
 Та до дѣда. Нашь дѣдъ въ крикъ,
 Хапь за камѣнь — и песъ втѣкъ.
Кожда рѣчь на свѣтѣ, хочь мала и дро̂бна,
А людямъ все здасть ся и для нихъ потрѣбна.