байбарак

байбарак

Байбара́к, ка, м. 1) Верхняя одежда у гуцуловъ: родъ суконнаго полукафтанья. Шух. I. 126. Гол. Од. 68. 2) Родъ крытой женской шубки, крытаго овчиннаго тулупа. Канев. у. Борз. у. Заробила в мене грошенят на байбарак. Г. Барв. 251.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Байбара́к, ка, м. 1) Верхняя одежда у гуцулов: род суконного полукафтанья. Шух. I. 126. Гол. Од. 68. 2) Род крытой женской шубки, крытого овчинного тулупа. Канев. у. Борз. у. Заробила в мене грошенят на байбарак. Г. Барв. 251. *3) Женский костюм с высокой талией и открытым воротом. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28