бажант

бажант

*Бажа́нт, та, м. Фазан. Сл. Дубр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28