Багряний листопад/Хмурніють дні

Багряний листопад
Михайло Дубовик
Хмурніють дні…
Київ: Радянський письменник, 1941
ХМУРНІЮТЬ ДНІ…

Хмурніють дні. Негоди і тумани.
Усе частіш дрібні дощі мрячать.
У сірій млі щовечора, щорана
ключі гусей і журавлів ячать.

Злітає листя, шум зелений в'яне,
на всьому — смутку мрійного печать…
Та я все чую сміх дзвінкий, весняний,
мов тане сніг, немов потоки мчать.

Здається: проліски в гаю розквітли.
І радісно, й привільно так, і світло,
як раннього світанку навесні.

І крізь тумани і нудьгу негоди
я чую сміх, веснянки й корогоди,
і дівчина всміхається мені.

Саксагань.