Багряний листопад
Михайло Дубовик
Сон
• Для робіт з подібними назвами див. Сон Київ: Радянський письменник, 1941
СОН
 

„…Колись він бачив далекі краї, де сонце і море навперейми намагались розгорнути перед ним всі свої дива, але то було давно, і буденне життя ущерть занесло попелом згадки“.
 М. Коцюбинський. „Сон“

 

Людині снилось безбережне море,
південне сонце, синя далина.
Співала пісню радості весна,
сіяло небо чисте і прозоре.

Забулися у сні печалі й горе,
буденщина марудна і нудна.
Любов безжурна, вільна і ясна
окрилювала знову серце хворе.

О, як відрадно вдвох було іти
і хвилям, і вітрам пругким напроти!
Для них світило сонце з висоти,

а їх слова повторювали гроти…
Та сон скінчився, знов похмурі дні
і спомини про щастя уві сні.

1940 р.