Багряний листопад
Михайло Дубовик
Ліс шумить
Київ: Радянський письменник, 1941
ЛІС ШУМИТЬ

Я в санаторії живу, в Соснівці.
Навколо ліс — високі, рівні сосни.
Хитає їх пахучий, теплий вітер, —
і шум такий, немов прибій на морі.

Ідуть хвилини — линуть хвилі шуму,
як вічності прибій закономірний,
як всесвіту годинник велетенський,
що виміря життя великі строки.

Вслухаєшся — і глибше розумієш:
твоє життя — то є також хвилини
у вічному, яке одно безсмертне.

І тихий роздум повиває душу,
маленька власна тяга затихає,
мов чується приглушено й далеко.

Соснівка, 1938 р.