Багряний листопад/В душі твоїй мінливій і тривожній
◀ Чекання | Багряний листопад В душі твоїй мінливій і тривожній… |
Вже на деревах листя золотіє… ▶ |
|
***
Что в имени тебе моем?
О. Пушкін.
В душі твоїй мінливій і тривожній
я не зумів збудити світлих мрій.
Нащо ж тобі і спів, і голос мій?
Він звук для тебе марний і порожній.
Ти слухаєш з усмішкою смутною
слова бажань і поривів моїх,
але ніщо в твоїй душі на них
не одгукнеться чистою луною.
Так вітер гне тростину над рікою,
та тільки у тонких руках митця
вона звучить, і радує серця,
і світ чарує піснею ясною.
Так ластівка над озером кружляє,
тонким крилом черкає темну синь,
але спокійна й мовчазна глибінь,
і вітер кола швидко розганяє.
1940 р.