А учора ізвечора Маланка ходила, Василя просила

Про текст
Назва: А учора ізвечора Маланка ходила, Василя просила
Записано в: Рекшин, Галичина
Дата запису: 1913
Записувач: С. Небеш
Записано від:
Жанр: щедрівка
Опубліковано в: Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Київ. Наукова думка. 1965. Упорядники О. І. Дей (тексти), А. І. Гуменюк (мелодії). Відповідальний редактор М. Т. Рильський
[[Файл:|300px|безрамки|центр]]


А учора ізвечора
Маланка ходила, Василя просила:

Приспів[1]:

Ой го-го, добре й вино!

— Василю, Василеньку,
Возьми мя на шиєньку.
Я тобі не заваджу,
Коника не надсаджу.
Залубень не поломлю,
Коника не утомлю.
Василь сіно косить,
Маланка їсти носить:
То борщ, то натину,
То з перцьом курятину.
Дай, боже, докосити,
Щоб їсти не носити.
Маланка не господиня
Не помиє начиня.
А горшки під лавою
Заросли муравою.
Тарелі на полиці
Припали муравицев.
А ложки під другою
Припали осугою.
Маланка хусти прала,
Хвартушок замочала.
Повій, вітре буйнесенький,
Висуши хвартух тонесенький.
Повій вітре, як так, як так,
Висуши хвартух, як мак, як мак.
Ми люди з дороженьки,
Померзли-сьмо в ноженьки.
Короткі нам кожушки,
Померзли-сьмо в п’ятушки.
Не лінуйтеся бо встати,
Маланці на чіпець дати.
Береза нетесана.
Маланка нечесана.
Березу обтешемо,
Маланку разчешемо.
Щіткою, гребінкою,
Веретеном, кужілкою.
Давно такі літа били,
Як ся старі баби гзили.
То в гору, то в долину
То в лепех, то в кропиву.
То по три, то по штири
На кутю ся злазили.
Маланка господиня:
Два городи, одна диня.
Штири воли запрягали,
Один гарбуз витягали.

  1. Приспів після кожних наступних двох рядків.