Арії трьох П'єро
Михайль Семенко
III. П'єро кохає
Терен
Харків: Державне видавництво України, 1929

На скелі безмовній я
внизу маневрує потяг.
Між гір зміїться колія.
Нагнулась з неба високостість.

Затока спить, зморщивши брови.
Край молу смикає шаланди.
Сонце заходить без умови
в червонім краваті, галантне.

Блиснуло світло. Згасло враз.
Шоколадиться дим з майстерень.
В мені — безмежність синіх фраз
про ту, в якої очі — терен.

2/15 — VIII. 917. Владівосток.

С. Гуляєву


ТЕРЕН