Арії трьох П'єро/3/На тлі бухти
< Арії трьох П'єро | 3
| ◀ Сніг замітає усі сліди | Арії трьох П'єро III. П'єро кохає На тлі бухти |
П'єро страждає ▶ |
|
Вона робила великі очі вчора.
Дві сльози зобачив на світанку.
Може, може я справді бачив початок горя,
та не бачив останку.
Фон такий непевний — у пів на 4 над яром.
Передранішні півні нерви пестили.
Бухта посивіла, взялась легенькою па́рою
душі, наші душі привиди накрили.
Ґрунт відсунув мене. Подумайте, я в
просторі ніби привид!
Але не можу ж я в небо! Де самотність і
звиви!
28 — II. 917. Владівосток.
НА ТЛІ БУХТИ