Арії трьох П'єро/3/На тлі бухти

Арії трьох П'єро
Михайль Семенко
III. П'єро кохає
На тлі бухти
Харків: Державне видавництво України, 1929

Вона робила великі очі вчора.
Дві сльози зобачив на світанку.
Може, може я справді бачив початок горя,
та не бачив останку.
Фон такий непевний — у пів на 4 над яром.
Передранішні півні нерви пестили.
Бухта посивіла, взялась легенькою па́рою
душі, наші душі привиди накрили.
Ґрунт відсунув мене. Подумайте, я в

просторі ніби привид!

Невже, невже земля — не моя мати?

Але не можу ж я в небо! Де самотність і

звиви!

Посадіть мене за ґрати!..


28 — II. 917. Владівосток.


НА ТЛІ БУХТИ