Арії трьох П'єро/2/Цирк
< Арії трьох П'єро | 2
| ◀ Люблю | Арії трьох П'єро II. Осіння рана Цирк |
В вікно ▶ |
|
Ніч сьогодні прозора й ніжна.
В кімнаті сижу. Оркестра з цирку.
Вигуки гарцівниці блакитосніжної.
Я перенесусь у цирк на хвильку.
Не чути більше дива грізного —
Тореадора — переможця крику.
Ах як люблю бездонність блиску різного
і цю просту салдатську грім-музику.
Я повний вигуків і захвату дослізного.
Як це весело — гладити кобилячу пику.
Я паяц безреготний, надхненний дивовижно,
я — директор цирку.
А ще літатимуть чотири біса —
дві жінки з витворними обрисами тіла.
Я зачаровуюсь окресленістю ескіза.
В блисках блакитна сукня зашелестіла.
21 — VII. 916. Владивосток.
ЦИРК