амоняк

Амоня́к, ку, селитра. Дубняк, Російсько-український словничок, Кобеляки, 1917, 31.

Словник української мови / склав проф. Д. І. Яворницький. Катеринослав: «Слово», 1920


*Амон(і)я́к, ку́, м. Аммиак. Сл. Дубр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28